Економічний аналітик Юрій Гаврилечко вважає, що гральний бізнес необхідно обов’язково легалізувати. Щоправда, за його словами, нам не варто використосувати модель США у питанні азартних ігор, адже в Україні зовсім інше сприйняття грошей та багатства.
Юрій Гаврилечко
«Станом на шосте липня Держказначейство оприлюднило свіжі дані про виконання прибуткової частини держбюджету. Ще не жах-жах, але ситуація явно починає нагадувати плачевну: недобір грошей щодо плану складає 87,4 млрд грн або 14,2%. Тобто держбюджет у нас за перше півріччя виконано всього лише на 85,8% від плану.
Чим перекривати таку дірку, окрім кредитів? З одного боку, це стимулюванням зростання виробництва, супутнім підвищенням рівня життя, зміною структури експорту і т.д. Але це стратегічні завдання. А гроші потрібні зараз. Тому і відповіді на питання про те, де брати гроші для бюджету, повинні бути з різних сфер і галузей.
Наступний сесійний тиждень – останній цього літа, після чого народні депутати підуть на канікули і до вересня Рада буде відпочивати. А у вересні перед парламентом постануть нові проблеми: доукомплектування Кабміну, проведення місцевих виборів, підготовка до опалювального сезону … тому і відповідати на питання про гроші доведеться оперативно.
Зрозуміло, що першим і головним питанням пленарного тижня стане питання про призначення нового керівника Національного банку, тому … очікуємо в найближчі дні кандидатуру від президента Зеленського. А ось після цього, нардепи напевно повернутися до розгляду «довгобуду», який не встигли ухвалити на минулому пленарному тижні – закону про легалізацію грального бізнесу.
Для проходження всіх поправок до законопроєкту про гральний бізнес, які залишилися, напевно вистачить одного пленарного дня.
Разом з цим, Податковий комітет знайшов згоду щодо скасування податку з виграшу гравця, зменшення ставок GGR, прийнявши розумну позицію, що великий ліцензійний платіж, фактично є прихованим податком на гральну прибуток. Не виключено, що Рада могла б одночасно розглянути важливі для повноцінної легалізації грального бізнесу законопроєкти 2285-Д і 2713-Д.
Однак, є у легального грального бізнесу і опоненти. Ключова теза яких полягає в тому, що нібито гральний бізнес отримає з кишень бідних українців мільярди гривень. Щоправда, забувають при цьому згадати, що для того, аби отримати 4 мільярди податків від грального бізнесу, потрібно витратити принаймні в десять разів більше.
Але правда в тому, що і зараз люди витрачають гроші в цій сфері, причому нелегально і без будь-якого контролю за віком або за станом здоров’я гравців. Тому потрібно вивести цей бізнес, як і будь-який інший на світло, щоб побачити, що реально відбувається і мати можливість контролювати це.
Відтак, ніхто не веде підрахунків, скільки українці повинні випити алкоголю або викурити сигарет, щоб бюджет отримав всі заплановані акцизи. Ніхто не підраховує, скільки людей повинні потрапити в ДТП, щоб витрати на утримання хірургів були виправданими. Це порочна логіка і звичайне політиканство.
Всі частини суспільного життя, якщо вони об’єктивно існують, повинні бути врегульовані законом. Не мати закону або не мати можливості робити щось законно – це варварство. Крім того, законопроєктом пропонується встановити також відповідальність для правоохоронців за бездіяльність щодо незаконної діяльності з проведення азартних ігор або лотерей. Для недобросовісних правоохоронців це буде коштувати позбавлення волі на термін від 6 до 8 років.
Гральний бізнес легалізований в таких країнах, як Німеччина, наприклад, або США. Чому німці і американці можуть собі це дозволити, а ми буцімто гірші?
І ось тут часто виникає питання, «Чи можливий український Лас-Вегас?» і зчому б не зробити «все як у США». Але … як у США – не вийде. У нашому суспільстві зовсім інше сприйняття грошей і багатства, ніж в американському. І культура розваг інша.
Створювати одне єдине місце на всю територію, де міг би бути гральний бізнес, це підхід, який не є універсальним, він міг спрацювати і спрацював в США, але неодноразово програвав в інших країнах. Багато-хто вже зосередити гральний бізнес в окремій зоні або в одному населеному пункті. Але справа в тому, що Лас-Вегас це не тільки азартні ігри, це також феномен культури. Туди їдуть не стільки за грою, скільки за певними враженнями.
Чи можливо побудувати щось подібне у нас? Навряд чи. Чи варто пробувати? Не впевнений. Проте точно переконаний в тому, що нам потрібно нарешті навести порядок в гральній сфері і взяти під контроль азартні ігри, вивівши їх з-під «крила» тіньовиків і корупціонерів», – підсумував Гаврилечко.