Кошти, отримані від ліцензій на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності будуть спрямовані на розвиток спорту, від випуску та проведення лотерей – на підтримку культури, від ліцензій на провадження діяльності з надання послуг у сфері азартних ігор – на освіту та науку, про це повідомив директор департаменту внутрішньої політики «Міжнародного Центру Перспективних Досліджень» (МЦПД), політолог Ігор Петренко.
Петренко розповів, як розподілятимуть кошти від легалізації азартних ігор
Експерт нагадав про важливість ухвалення законопроєкту 2713-Д «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор та лотерей». За словами Петренка, без його ухвалення ринок не зможе залучити інвесторів.
«14 вересня уряд схвалив та направив до парламенту проєкт Бюджету-2021.
Ключовими пріоритетами визначено:
Бюджет, як завжди, дефіцитний, а тому великої актуальності набуває питання забезпечення, щонайменше, запланованих надходжень до головного кошторису країни.
Як і минулого року уряд розраховує на кошти від продажу ліцензій операторам азартних ігор, які можна отримати досить швидко, але для цього депутатам необхідно зробити дві речі:
Якщо ж цього не зробити оперативно, то 4-7 мільярдів гривень знову зависнуть в повітрі.
Без сформованого Уповноваженого органу оператори не зможуть отримати ліцензії, адже саме він, відповідно до 8 статті Закону, «розробляє та подає на затвердження до Кабінету Міністрів України ліцензійні умови провадження господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор». А без ліцензії вести бізнес з організації азартних ігор не можна.
Тут проблема полягає в тому, що депутати голосуючи правки до профільного закону, схвалили дві несумісні норми щодо процедури формування Уповноваженого органу. Тому без відповідних змін неможливо створити Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей.
Крім того, треба зважити й на те, що формування складу Уповноваженого органу має здійснюватися через конкурс, організація і проведення якого теж займе час.
Також, як операторам азартних ігор, так і майбутнім інвесторам, необхідно розуміти кінцеві витрати, які неможливо адекватно оцінити без ухвалення законопроекту 2713-Д. Він передбачає скасування податку на виграш у розмірі 18%, який до певної міри є архаїчним і в багатьох розвинених країнах не застосовується, адже штовхає гравця грати в юрисдикціях без такого податку.
Це важливий стимул для потенційних інвесторів, які готові вкладати кошти в розвиток української індустрії азартних ігор та суміжних сфер (туризм, готельний бізнес тощо). Крім того, цей законопроєкт збалансовує ліцензійні платежі та ставку податку на дохід (валовий ігровий дохід), встановлюючи його в діапазоні від 5 до 12,5% залежно від виду азартних ігор.
Прийняття цього законопроєкту забезпечить витіснення нелегального ринку легальними видами діяльності у цій сфері, адже якщо податкове навантаження залишиться зразка 2016-го року, то стимулів виходити з «тіні» ні в кого не буде», – розповідає Петренко.
Директор департаменту внутрішньої політики «Міжнародного Центру Перспективних Досліджень» зауважив, що після легалізації азартних ігор повинен бути створений спеціальний державний фонд підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки, який буде фінансуватися коштом від продажу ліцензії на ведення грального бізнесу.
«Кошти від продажу ліцензій – це не аморфна сума, яка розчиниться в тисячах статтях видатків, це гроші, які, відповідно до Закону, цілеспрямовано підуть до Державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки.
Тож відповідь на питання, коли державний бюджет та місцеві бюджети отримають кошти від провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор — повністю залежить від швидкості голосувань в парламенті щодо виправлення суперечностей в Законі 2285-Д, та ухвалення податкових змін у вигляді законопроекту 2713-Д», – передає слова пана Петренка «Кореспондент».