Арена «Парк Олімпік Ліоннез» у Ліоні закриває програму третього туру групового етапу у квартеті В. Розбираємо, чи вдасться «жовто-синім» створити найгучнішу сенсацію на олімпійському турнірі.
У стані «альбіселесте» грає чотири гравці, котрі мають статус чемпіонів світу в Катарі зразка 2022-го року, тоді як Україна – новачок турніру (перша Олімпіада в історії). Також і вартість складу Аргентини значно перевищує ростер «жовто-синіх». Здавалося б ці два чинника суттєво мають схиляти чашу терезів на користь фаворита, але не тут було. Те, що українці не будуть «хлопчиками для биття» в дуелях з більш статусною опозицією – це довело протистояння проти Марокко (вікторія 2:1 у чисельній меншості), плюс на нашу збірну немає того тиску, який чиниться на латиноамериканський колектив.
З «альбіселесте» необхідно грати агресивно, позбавляти фаворита вільних зон. У цьому плані проводимо паралелі: що основна збірна Аргентини, що нинішня олімпійська губиться під тиском. На цьому турнірі підопічні Ротаня якраз таки не соромляться зустрічати суперника з усією «любов’ю», за що нагороджуються фолами, де показовою виступила крайня зустріч проти марокканців (17:7 за «жовто-синіми»), плюс шість жовтих і одна пряма червона картка. Водночас, і проти Іраку українці отримали попереджень у кількості 3-х при всього 10-ти порушеннях.
Про правило чесної гри, де ми відстаємо від Марокко на чотири пункти, можна забувати у разі рівності очок (за умови нічиї в обох парах). Африканська збірна, з більшою часткою ймовірності виграє свій поєдинок у Іраку, а якщо станеться диво у вигляді мирового підсумку, то має місце бути кількість гольових дій. По всій логіці випливає те, що в дуелі нашої збірної проти Аргентини варто чекати на підвищену частоту забитих м’ячів (у другій половині зокрема), а отже такі опції як «ОЗ» і «ТБ 2.5» напрошуються самі собою. Враховуючи сказане в абзаці вище, в плані ж/к також варто чекати на взяття верхового тоталу у світлі статусу прийдешнього поєдинку, де одна зі збірних буде змушена йти на ризик.