Не встигли відгриміти пристрасті в Лондоні, як на порозі вже гряде новий виток емоцій. У Лас-Вегасі буде поставлена остаточна крапка в англо-американській трилогії та за сумісництвом визначиться перший претендент на абсолюта у супертяжах. З нетерпінням чекаємо на яскравий двобій!
Вражаючі котирування грали в перших двох боях між «циганським королем» та «бронзовим бомбардувальником». У 2018 залетів коефіцієнт 25 на нічийний результат, а через два роки 7-ка на достроковий успіх від здавалося б безударного Ф’юрі. Цікаво, які сюрпризи підготували бійці цього разу, бо з неймовірного залишилося лише Деонтею перемогти за очками й тоді з упевненістю можна заявляти, що боксерський світ зійшов з глузду.
Коротенько, розбираючи перші два поєдинки, можна сказати, що після вікторії над Володимиром Кличко й подальшим загулом Тайсона в світ алкоголю та наркотиків, він більш ніж гідно виглядав у першому бою з Вайлдером. Десь підвела розконцентрація і відсутність належної підготовки, але в протистоянні під номером два все стало гранично зрозуміло, хто тут батя. Стратегічно Ф’юрі катком проїхався по американцеві. Зокрема це стосується ваги та манери ведення двобою.
Важливим моментом, чому власне «бомбардувальник» так погано виглядав з перших секунд в крайній битві з «циганом», зіграв набір американцем м’язової маси (9 кг), яка тільки за одну хвилину споживає близько трьох літрів кисню. Англієць в цьому плані був хитріший, нарощуючи жирову масу, з якою куди легше переносити навантаження. Це багато в чому пояснює, чому Деонтей був сам не свій вже в стартових раундах.
Після того фіаско Вайлдер звинувачував всіх і кожного, змінив весь тренерський штаб, запросив в якості коуча колишнього битого їм же суперника в особі Маліка Скотта й відтепер, у свої 35, він мабуть розраховує щось поміняти кардинально. Звучить вся ця інформація, як оселившийся в голові хаос, котрому немає виходу. Якщо хтось і вірить у перевтілення та зміну чемпіона за цією версією, то це точно не я. До того ж ще й суперник настільки багатогранний, що підібрати під нього вірний алгоритм завдання майже нездійсненне.
Той, хто постійно стежить за поєдинками Деонтея відзначить той факт, що свій нокаутуючий удар правим прямим він здатний донести до щелепи супротивника лише в разі роботи першим номером та з дальньої дистанції. У всіх інших аспектах американець досить обмежений. Якщо він знову віддасть центр рингу (як у другому бою) – пиши пропало. Тайсон його запросто засмикає рваним темпом й розривом дистанції, знищуючи того на зближенні і перебиваючи джебами.
Особисто мене дивує момент з низькими котируваннями на нокаут від Ф’юрі, з акцентом на першу половину двобоя. З якого переляку, питається? Так сильно їх вразив результат другого протистояння? У «циганського короля» предостатньо боїв в списку, де він був далекий від звання нокаутера, а Вайлдер якраз таки зобов’язаний виправляти недолік з функціоналом з минулого разу. Шоу найімовірніше затягнеться і якщо й трапиться дострокова перемога, то це буде тільки друга половина з підсумковою піднятою рукою уродженця Манчестера.
фура-валдир