Першу подорож у листопаді місяці здійснимо маршрутом Лондон – Бергамо – Рівне – Амстердам. Розбираємо сильні та слабкі сторони суперників, роблячи акцент на загальній та індивідуальній результативності команд, при цьому не забуваємо зазирнути в лінію статистики. Повний вперед!
«Фулхем» – «Манчестер Юнайтед»
Керівництво «манкуніанців» у пошуках нового тренера. Тен Хаг все ще біля керма, але в той же час усі розуміють, що його перебування на посту коуча – це лише формальність. Такого похмурого «Манчестера», котрий зганьбився в дербі проти «Сіті» (0:3), не зумівши віддати шану Боббі Чарльтону, й з тріском вилетів із 1/8-ї фіналу Кубка англійської ліги (чергові 0:3), фанати команди давненько не бачили. За фактом, після відходу Сера Алекса, хто б не стояв біля керма «червоних дияволів», все закінчується провалом.
«Дачники» також демонструють в рази гіршу якість гри, ніж минулого сезону. Насамперед відзначаємо зниження атакуючого потенціалу після відходу Мітровича. Наразі весь тягар відповідальності ліг на Пальїнью, котрий тягне нинішній «Фулхем» «за вуха», подалі від зони вильоту (12 – 5). Кардинально гра найстарішої команди Лондона в рідних стінах й поза ними за своєю суттю нічим не відрізняється. Все приблизно на тому ж рівні, як і самі результати (по 6 здобутих балів).
Єдине, на чому хотілося б зупинитись, це тенденція обох команд у очних зустрічах обмінюватися голами. На сьогодні серія вже досягла п’яти матчів поспіль, при цьому в останніх дев’ятьох лише одного разу «ОЗ» не фіксувалося (лютий 2019-го). По-хорошому, «МЮ» мав забивати свій м’яч у ворота «Ньюкасла» в кубковому матчі, але Фернандешу і Маунту забракло точності. Десь вже цей один нещасний м’яч «Манчестер» повинен заштовхати й само собою, ні про яку перемогу над «Фулхемом» і мови бути не може, а отже, зупиняємось на опції «обидві заб’ють» й цілком можемо ризикувати грати загальний верх.
«Аталанта» – «Інтер»
У Серії А лише бергамаски і «Лечче» демонструють показник фолів понад 13 (13.2 і 13.4 відповідно), при цьому важливим фактором є кількість прийнятих порушень на собі в середньому за матч, де в даному компоненті «Аталанта» – найнизовіша команда першості (8.5).
У цьому аспекті «інтернаціонале» має відносний паритет щодо фолів на супернику й прийнятих на собі – 11.1 і 10.9. Тобто, можна констатувати той факт, що «неррадзурі» не належать до колективів із приставкою силової ігрової манери.
Одним із показових моментів, що буде якщо накласти стиль Гасперіні на ігрову структуру Індзагі, є крайня очна дуель між даними суперниками наприкінці минулого сезону, у травні місяці, де кількість порушень зупинилася на позначці 18:8 на користь представника Бергамо.
До слова, цифри «Аталанти» за фолами видозмінилися порівняно з минулим чемпіонатом у бік верхового тоталу, з 12.4 до 13.2, в той час як у «Інтера» впали – з 11.7 до 11.1, при цьому бергамаски суттєво менше стали приймати порушень на собі, з 10.1 до 8.5. Підбиваючи підсумки, напрошується ставка як на мінусовий гандикап господарів за даним ігровим елементом, так і індивідуальний верховий тотал «богинь».
«Верес» – «Зоря»
В те, у що грають сьогодні «Верес» і «Минай», назвати футболом складно. Максимально нудний футбол з боку обох команд, котрі між собою відіграли 90 хвилин минулими вихідними. Підсумковий рахунок у вигляді нулів на табло виглядав повною закономірністю й ознаменувався безпорадністю обох колективів щось створити конструктивне в атаці. Тим, кому довелося дивитися ту гру, треба ставити пам’ятник за витримку.
Що стосується луганчан, частка несправедливості присутня в результатах даної команди. «Зоря» не заслуговувала на поразку в очній дуелі проти «Полісся», зазнавши мінімального фіаско (0:1), в той час як в рамках Кубка України «мужики» провалилися в обороні, розгромно поступившись «морякам» в Одесі (1:4), при цьому перебивши «Чорноморець» за кількістю ударів (11:8) ) й маючи більш високі показники в таких статистичних аспектах як небезпечні атаки (54:33), кутові (8:4)…
Незважаючи на те, що луганчани крокують у зоні вильоту, лише на два пункти випереджаючи «Верес» (9 – 7), між командами в ігровому рівні спостерігається прірва. Якщо у «Зорі» спостерігається ігровий малюнок, присутня дисципліна, при вельми непоганій атаці, то по інший бік барикад бачимо лише приреченість у вигляді пониження до Першої ліги за підсумками нинішнього сезону. Наприкінці жовтня «мужики» наочно продемонстрували, що в рази вищі рівнем за ту ж саму «Оболонь», наколотивши у ворота тієї чотири м’ячі (4:2). Як мінімум половину забитих порівняно з матчем на «Оболонь Арені» варто чекати і у найближчій дуелі.
«Аякс» – «Херенвен»
Перший крок до одужання амстердамці вже здійснили, перегравши посеред тижня одного із конкурентів у нижній частині таблиці в особі «Волендама» (2:0), причому скромний рахунок не відповідає тому, що відбувалося на полі. «Аяксиди» завдали 30 ударів проти 7 у суперника (в площину 10 vs 3), так само як і інші статистичні показники залишилися з запасом за фаворитом.
«Херенвен» поклав у скарбничку дві перемоги поспіль у рамках Ередивізі і Кубка Нідерландів, по черзі у домашніх стінах перегравши «Хераклес» (3:0) та «Венло» (5:1). На сьогодні, «суперфризи» розташувалися в середині турнірної таблиці, але в той же час у разі поразки в найближчому поєдинку, «Аякс» обходить підопічних ван Вондерена на один бал.
Що поєднує майбутніх опонентів напередодні конкретно взятого поєдинку, так це рівень оборонних ліній й статистика пропущених. І «Аякс», і «Херенвен» пропустили по 21 м’ячу, що дає привід дивитись виключно у бік забитих м’ячів з обох сторін. До слова, лише одна команда в Ередивізі в особі «Херклеса» (22) має гірші показники в даному аспекті, ніж амстердамці і представник Фрісландії.
Статистика особистих зустрічей красномовна. Починаючи з січня 2019-го, «Аякс» йде на серії з десяти перемог поспіль над «Херенвеном». Чи варто за нинішніх умов акцентувати на цьому увагу. Частково так, але не повною мірою. Те, що хоча б одного разу оборона господарів дасть збій – це практично неминучість, тоді як самі амстердамці зобов’язані забивати і 2, і 3, і 4 голи опоненту такого рівня як «суперфризи». У ставці вигадувати нічого не будемо, граємо класику жанру – «ОЗ+ТБ 2.5».