Насичені три дні чекають на шанувальників англійської та української прем’єр-ліг. Наш новий маршрут стартує з поєдинку в Олександрії, після чого побуваємо на туманному альбіоні в Ньюкаслі та Великому Лондоні, а завершимо подорож вояжем до Базелю.
«Олександрія» – «Кривбас»
Після закінчення сьомого туру у графі перемог криворіжців й досі гуляє нуль, при цьому «червоно-білі» мають найгіршу атаку в лізі – всього два забиті. Крайній тур вкотре засвідчив той факт, що «Кривбас» потребує посилення за багатьма позиціями. Насамперед це стосується середньої лінії та атакуючої групи. В даній же варіації, з цим підбором виконавців, Вернідуб кашу не зварить. На жаль. В ігровій структурі немає гравця, який розганяв би атаки, так само, як і рівень того ж Хобленка не дотягує до належного.
«Олександрія» поки що йде досить непогано на стартовому відрізку першості, ось тільки крайня гра команди відбулася аж 2-го жовтня, після чого з відомих всім нам причин деякі ігри УПЛ були перенесені. Перерва розміром у два з половиною тижні може вплинути на ігровий тонус підопічних Гури і злегка збити той позитивний настрій, котрий упіймали «жовто-чорні» у грі з одеситами. Тим не менш, в таблиці олександрійці йдуть вище «Зорі» (шоста сходинка), яка має на гру більше і це про щось тай каже.
Пропоную обійти стороною бігмаркети та поглянути на статистичні показники команд, де обидві схильні подавати багато кутових. Наприклад, у матчах за участю «Олександрії» лише один раз фіксувався низ (проти «Минаю»), тоді як особняком стоїть зустріч з «Інгульцем» (24 корнери на двох), так само як і в крайньому матчі з «Чорноморцем» «жовто-чорні» одноосібно оформили двозначні цифри за даним ігровим елементом (10:4).
«Червоно-білі» мають паритет в плані верх/низ за кутовими (по три). Перший тур – низ (8), другий – верх (17), третій – низ (5), четвертий – верх (14), п’ятий – низ (8), шостий – верх (16). Чи не настав час розірвати даний ланцюг й пробити два поспіль ТБ за корнерами? Думається, що проти колективу Гури є всі шанси це побачити.
«Ньюкасл» – «Евертон»
Більш ніж переконливо виглядали «сороки» в іграх на початку жовтня, коли відвантажили непоступливим «Фулхему» та «Брентфорду» аж дев’ять м’ячів. У крайньому поєдинку проти «Ман Юнайтед» підопічні Хау більше думали про оборону, зробивши ставку на гру другим номером. Причиною тому був не лише виїзний статус та грізний суперник, а й відсутність одразу двох виконавців групи атаки в особі Ісака та Сен-Максімена. Перший, з високою імовірністю повернеться з лазарету вже в найближчому поєдинку.
Про «Евертон» можна сказати те, що команда потребує якісного нападника в найближче трансферне вікно. Те, що показали «іриски» у виїзній грі проти «шпор» в суботній програмі 11-го туру, футболом не назвати. Лемпард відверто вийшов грати на 0:0, а друга половина була показовою в плані того, що «сині» не в змозі перебудуватися у бік атаки в разі негативного результату на табло. Банально не вистачає ресурсів попереду.
Не бачу шансів у гостей від слова зовсім. А от «Ньюкасл» навпаки, після нулів на «Олд Траффорд», прагнутиме до продовження того, що команда показувала в іграх проти «дачників» та «бджіл» (5:1 і 4:1 відповідно). Знову ж таки, повернення в стрій шведського нападника – це ще один плюс у скарбничку «сорок» перед стартом поєдинку. Також «чорно-білі» виграли три дуелі з чотирьох у «ірисок» на «Сент-Джеймс Парк» за останні чотири сезони. Висновок: на бумазі маємо достатньо чинників, котрі свідчать, що для чергового тріумфу «Ньюкасла» немає перешкод.
«Брентфорд» – «Челсі»
«Бджоли» Томаса Франка змогли здивувати, реабілітувавшись за розгромну поразку від «Ньюкасла» (1:5) досить несподіваною вікторією над «Брайтоном». Більше того, після п’яти пропущених на «Сент-Джеймс Парк» «Брентфорд» зумів проявити характер й відіграв надійно на останньому рубежі, записавши у свій актив третій кліншит цього сезону. Також даний тріумф дозволив «бджолам» увірватися в когорту першої половини команд турнірної таблиці, відірвавшись від зони вильоту на п’ять балів.
Що стосується суперника «червоно-білих» в особі «аристократів», то з появою Грема Поттера справи у лондонців пішли вгору як на єврокубковому терені, так і у внутрішній першості. В цьому аспекті особливо показовим є двоматчеве протистояння із чинним чемпіоном Італії «Міланом», якого «сині» двічі пройшли не помітивши (3:0, 2:0). Переможні виступи проти «Вулвз» та «Астон Вілли» (чергові 3:0, 2:0) ще раз засвідчили про те, що команда взяла вірний напрямок.
В прийдешньому поєдинку від «Брентфорда» нічого іншого, окрім гри від оборони чекати не варто. Коуч господарів вдасться до тієї ж тактики, котра дала свої плоди у матчі проти «Брайтона». У плані статистики, показовим був момент з кількістю кутових з боку «чайок» (11). В цьому сенсі «Челсі» – більш схильна команда до корнерів, ніж попередній суперник «бджіл». Ті самі очні зустрічі між даними колективами це наочно демонструють, в яких «аристократи» 17 разів підходили до кутового прапорця за два матчі. Вибір робимо відповідний сказаному.
«Базель» – «Цюрих»
Завершуватимемо нашу подорож поєдинком у швейцарській Суперлізі, де чинний чемпіон країни приїде в гості до срібного призера минулої першості. З урахуванням того, що ці дві команди в сезоні 21/22 посіли перше та друге місце, з подивом можна споглядати на сьогоднішній розклад сил та місця, на яких розташувалися два майбутні суперники в турнірній таблиці. «Цюрих» – головний аутсайдер чемпіонату і при цьому єдина команда, котра не знає смаку перемог після 11-ти турів.
За посібником «біло-синіх» і «Базель» несподівано скотився по похилій, перебуваючи в нижній частині таблиці (сьома позиція) з 13 балами, при цьому варто зазначити, що забивають і пропускають «РотБлу» більше, ніж друга команда чемпіонату в особі «Серветта» (15:12 й 12:9 відповідно). В цілому, «червоно-сині» розгойдалися в плані результативності ще з кінця серпня, видавши п’ять ігор із шести через підсумковий верх (Суперліга + ЛК). Крайній єврокубковий поєдинок у Братиславі також був зіграний у надрезультативній манері (3:3).
Усю слабкість сьогоднішнього «Цюриха» наочно продемонстрували два матчі проти ПСВ, в яких швейцарці пропустили 10 м’ячів (двічі по 5). Тим дивовижно бачити, що і чемпіон, і віце-чемпіон, свої два крайні поєдинки на внутрішній арені провели з максимально низовим підтекстом (0:1 і тричі по 0:0). Подібне не може мати продовження, тільки не у верховій Швейцарії. В очних зустрічах цих команд, в переважній більшості випадків, голи, у великій кількості, мають місце бути. Думається, що на скромний верх за тоталом 2.5 ми цілком можемо розраховувати.