Перший потяг у лютому місяці розписуємо маршрутом Буаке – Ямусукро – Дорсет – Саксонія. Оглядаємо чвертьфінальні дуелі на Кубку африканських націй, після чого переміщуємось на внутрішні арени туманного альбіону і німецької Бундесліги.
Малі – Кот-д’Івуар
Шлях івуарійців на нинішньому Кубку африканських націй нагадує спортивний екшн, де начебто все втрачено й після двох поспіль невдач було звільнено тренера. І тут доля дарує «слонам» другий шанс, за який чіпляється вся нація. Як не співпереживати підопічним Емерса Фае після того, як Кот-д’Івуар у не найкращому психологічному стані здійснив камбек проти чинного на той момент чемпіона в особі Сенегалу (1:1) й дотиснув того в серії післяматчевих пенальті.
Малійців букмекери недооцінюють в плані відсоткового співвідношення на підсумкову перемогу у турнірі. «Орли» впевнено крокують від стадії до стадії на нинішньому КАН, посівши перше місце у квартеті з ПАР (майбутнім кривдником Марокко), Тунісом і Намібією, а у 1/8-й фіналу Малі переграли непоступливий Буркіно-Фасо (2:1). У підопічних Еріка Шелле виділяємо міцну лінію оборони в особі Ніакате («Брага»), Куяте, Сако (обидва «Монпельє») і Траоре («Реал Сосьєдад»), при цьому топовою можна назвати центральну зону з Івом Біссума («Тоттенхем»), Амаду Хайдара («РБ Лейпциг») та Мохамедом Камара («Монако»).
Тим не менш ростер івуарійців оцінюється майже втричі дорожче за склад малійців (€334.58 млн vs €137.80 млн). Якщо задня і середні лінії у суперників за рівнем приблизно рівні, то щодо ланки нападу, тут перевага на боці «слонів». Конате, Алле, Пепе на індивідуальній майстерності здатні вирішити епізод на свою користь.
Фактор другого дихання має важливе значення. Кот-д’Івуар наразі відчуває прилив нових сил й нових можливостей, вибивши з турніру головного фаворита. Само собою, подальший шлях буде все важчим і в той же час домашній статус у кожній грі надаватиме господарям необхідний для загального успіху імпульс. Важко сказати, як завершитися основний час майбутньої зустрічі з огляду на нічийну тенденцію в плей-оф за останні роки, але якщо говорити про результат в цілому, ментально «слони» зміцніли й здатні крокувати якомога далі по сітці.
Кабо-Верде – Південна Африка
У ¼-й фіналу настав час перемагати фаворитам. Будемо відвертими, за тієї нестабільною гри, котру демонстрував ПАР в ході нинішнього розіграшу, вихід даної збірної до півфіналу буде виглядати нелогічним і певною мірою незаслуженим. Малійцям в першому турі потрібно було трохи часу на адаптацію і з настанням другого тайму «орли» не залишили шансів підопічні Хуго Броса (2:0). Проти Туніса у третьому турі «Bafana Bafana» також виглядали посередньо (0:0), ризикуючи залишитися за бортом топ-2 квартету Е й по факту єдиний матч в групі, де вдалося забити, був поєдинок з Намібією (4:0).
Протистояння у 1/8-й фіналу проти марокканців залишило двояке враження. У першому таймі «атлаські леви» володіли перевагою й навіть забили (скасування гола), плюс змарнували три моменти наприкінці 1-го й початку 2-го таймів, в той час як на 57-й хвилині єдина втрата концентрації лінії оборони Марокко призвела до поворотного моменту всього протистояння. Не забуваємо і про незабитий пенальті у виконанні Хакімі під завісу поєдинку. Тобто, за великим рахунком фаворит тієї дуелі награв мінімум на два м’ячі, а за підсумком зазнав незаслуженого фіаско.
Кабо-Верде сподобалися своїм умінням швидко переходити з оборони в атаку ще на груповій стадії. Перегляньте коротко той же стартовий матч проти Гани, оборона якої мала блідий вигляд й макаронну ходу по перерві. «Сині акули» в цілому за всі три матчі у групі В забили 7 голів, залишивши на чотири очки позаду себе Єгипет (7 – 3) й на п’ять Гану і Мозамбік (по два бали). Мавританію в 1/8-й фіналу також дотиснули по ділу наприкінці гри (88-а хвилина). Підсумок: спираючись на ігрову стабільність, а також той факт, що атака Кабо-Верде ще жодного разу не підводила за 4 зустрічі, вибір робимо в бік фаворита дуелі.
«Борнмут» – «Ноттінгем»
«Форест» все ще ослаблений кадрово на задній лінії у світлі відсутності цілого ряду ключових виконавців через відбуття тих на Кубок африканських націй. «Лісники» довго тримали оборону в домашньому протистоянні з «Арсеналом» у вівторок (1:2), очікувано просівши фізично у другій половині. Те ж саме ми спостерігали і в гостьовому поєдинку проти кризового «Брентфорда», котрий відвантажив представнику Ноттінгемшира три плюхи (3:2 за «бджолами»), плюс до всього в двох матчах 1/32-ї фіналу проти середняка Першої ліги в особі «Блекпула» підопічні Ешпірінту Санту примудрилися пропустити 4 м’ячі (двічі по 2:2 у основний час).
«Вишні» Андоні Іраоли в принципі демонструють стабільність у результатах протягом трьох місяців поспіль, починаючи з успішного домашнього виступу проти «Ньюкасла» (2:0) й завершуючи тотальним домінуванням у КА над «Суонсі» (5:0) і виїзною мировою проти «Вест Хема» (1:1). Єдиний матч, в якому «Борнмут» виглядав блідою тінню себе колишніх є дуель з лідером АПЛ «Ліверпулем» (0:4), котрий мчить на всіх порах до свого ювілейного 20-го чемпіонства. Загалом, на крайньому відрізку у 12 поєдинків фіксуємо 8 перемог «Борнмута», 2 нічиї і 2 поразки від представників топ-4.
З командами із нижньої частини таблиці «вишні» із завидною регулярністю набирають максимум, стартуючи з 28-го жовтня й домашньої звитяги над «Бернлі» (2:1). Той самий «Ноттінгем» колектив Іраоли обіграв на виїзді наприкінці грудня, де хет-триком відзначився Домінік Соланке (3:2). Причин не дивитися у бік успіху «Борнмута» немає і цього разу.
Щільний календар в першу чергу наразі б’є по «Форест», який зазнає величезних кадрових труднощів в оборонних редутах, а резервна лінія банально видихається фізично від матчу до матчу. Для того ж таки Соланке (13 м’ячів) дане протистояння – чудовий шанс збільшити свою бомбардирську статистику, при цьому господарям не варто розслаблятися заздалегідь, адже відрив від зони вильоту складає всього 8 пунктів, що на дистанції в 16 турів розтринькати можна за якихось три поєдинки.
«РБ Лейпциг» – «Уніон»
«Бики» розчаровують від матчу до матчу. Насамперед виділяємо діряву оборону саксонців, котра за останні два поєдинки проти «Байєра» і «Штутгарта» давала осічку 8 разів (2:3, 2:5), плюс не забуваємо і про домашнє мінімальне фіаско від «Айнтрахта» (0:1). І того, «РБ Лейпциг» підходить до майбутньої зустрічі на серії із трьох поразок поспіль. Тобто у 2024-му році підопічні Марок Розе мають стовідсотковий показник невдач (3 із 3). Чи не забагато буде для одного із претендентів на місце в зоні Ліги чемпіонів, котрий вже йде п’ятим після наявної негативної тенденції?
Як тільки берлінці перестали грати на два фронти (Ліга чемпіонів + Бундесліга), результати команди поступово почали налагоджуватися. «Уніон» перервав кошмарну серію поразок, залишивши зону вильоту й відірвавшись від найближчого переслідувача в особі «Кельна» на п’ять очок (17 – 12). Констатуємо те, що підопічні Даніеля Юмича з середини грудня практично всі матчі завершують через підсумковий низ за тоталом 2.5 м’яча, плюс у п’яти зустрічах уряд стабільно проходить опція «ОЗ – ні». Стосовно 2024-го року, усі дуелі за участю «УБ» завершуються через «ТМ 1.5» гола (0:0, 0:1, 1:0).
Дуель на «Ред Булл Арені» – те місце, де «Уніон» має прорвати на підсумковий «ТБ». «Лейпциг» наразі нагадує пораненого звіра, якому як повітря потрібні перші очки у новому році й повноцінні три бали в майбутньому поєдинку. Від слова зовсім не віриться, що на одному забитому голі все зупиниться. Як показує практика, оборона «биків» в сьогоденні вразлива і в той же час передня ланка саксонців не підводила навіть у дуелях проти нинішніх топів дивізіону в особі «швабів» та «фармацевтів» (по 2 результативні дії). На умовні 2:1 на користь господарів дане протистояння цілком тягне.