На порядку денному матчі в рамках української Прем’єр-ліги й іспанської Ла Ліги, де по черзі розберемо дуелі за участю команд, котрі ведуть боротьбу за виживання. Акценти розставляємо у бік емоцій і підвищеної частоти порушень.
«Чорноморець» – «Оболонь»
У одеситів не все так погано, як це здавалося перед початком чемпіонату. Бабичу частково вдалося скомпонувати команду у боєздатний колектив, котрий здатний боротися на рівних із середняками дивізіону й перемагати аутсайдерів. Тим не менш, статусу претендента в боротьбі за виживання «моряки» не позбавлені. У фінансовому плані «Чорноморець» не може собі дозволити гучних покупок в тому ж найближчому зимовому трансферному вікні, а значить наприкінці сезону дану команду ми бачитимемо в нижній частині таблиці, де доведеться боротися за місце під сонцем з умовними «Вересом», «Колосом» і «Лівим берегом».
«Пивовари» під керівництвом Шищенка налагодили гру у всіх лініях. Матч проти «Шахтаря» виносимо за дужки, бо різниця в індивідуальному класі гравців була величезна, а от нав’язувати конкуренцію «Олександрії» (0:0) або ж брати три бали в несподівано яскравій битві з «Інгульцем» (2:1) – це столичному клубу під силу, як показує практика. Попереду ще одна перевірка на міцність для киян, виїзд до прямого конкурента, де цілком можна ставити перед собою максимальні цілі у вигляді підсумкової звитяги. У будь-якому випадку, заруба в Одесі обіцяє подарувати в достатку емоцій, але не факт, що матч вийде яскравим на гольові моменти.
Рік тому, у першому колі першості 23/24 дуель на полях Одеси завершилася з великою кількістю грубості, де рефері того поєдинку довелося діставати з кишені шість жовтих карток й три червоні, тоді як в плані порушень правил позначка зупинилася на загальній цифрі 34 (17:17). Для прикладу візьмемо і крайню зустріч «Оболоні» з ще одним конкурентом у нижній частині таблиці в особі «Інгульця», де при 27 порушеннях (11:16) арбітр не соромився роздавати гірчичники (9 загальних). Складаючи всі факти воєдино, дана дуель за характером бачиться схожою на ту, що була тиждень тому між представниками Києва і Петрово.
«Леганес» – «Валенсія»
Домашній успіх «кажанів» у дуелі проти «Жирони» (2:0) начебто як дав надію на те, що жахливий старт сезону «помаранчевих» був лише збігом обставин, де команду накрила низка травм ключових гравців. Поєдинки 7-го й 8-го турів розвіяли думку про те, що криза «Валенсії» – це наслідок слабкості як з точки зору ігрової структури, так і відносно того, що керівництво клубу останні роки не робило нічого для розвитку. Згадайте причину звільнення Дженнаро Гаттузо з посади наставника валенсійців, де італієць неодноразово просив про кадрові посилення, а у відповідь віяло лише прохолодою.
Новачок першості в особі «Леганеса» непогано стартував, маючи п’ять очок за підсумками перших трьох турів (1 перемога, 2 нічиї), після чого очікувано послідував спад у результатах, де по черзі представник передмістя Мадрида зазнав сухих невдач з «Мальоркою» (0:1), «Бетісом» (0:2) і «Атлетіком» (0:2), що стало наочною демонстрацією слабкості підопічних Борхи Хіменеса в плані творення гри в атаці, де протягом 90 хвилин спостерігалося вкрай мало продуктивності й ефективності в завершальній фазі. З іншого боку маємо два виїзди поспіль, де «біло-синім» вдалося взяти по одному балу, розписавши дзеркальні мирові в дербі з «Хетафе» та «Райо Вальєкано» (1:1, 1:1).
Цікаво, що востаннє майбутні суперники зустрічалися в далекому 2020-му році, де фортуна посміхнулася «Леганесу» (домашня вікторія 1:0), так само як і варто звернути увагу, що «Валенсія» не могла переграти свого куди скромнішого опонента протягом чотирьох матчів поспіль, при цьому на той момент «кажани» були більш високоорганізованішим колективом в порівнянні з нинішніми часами. Пропонуємо піти в обхід лінії бігмаркетів й звернути увагу на те, що зустрічаються два конкуренти за місце під сонцем, що в іграх іспанського чемпіонату автоматично означає наявність карток різного кольору. По сезону «Леганес» порушує правила на 2.8 фолів більше за «Валенсію», а значить в плані ж/к є сенс загравати «ІТБ1 2.5».