Україна у першому матчі згоріла Румунії – 3:0. Не можу сказати, що незаслужено програли – таки Україна мало, що створила. Але й зворотний бік є – хіба гол Станчу випливав із логіки матчу? Хіба заслуговували на пропустити три? Два перші голи – два дальні удари. Це як Гюлер зарядив Грузію – хто може передбачити, як такі удари можуть бути чимось логічним? Але за фактом є.
Гаразд, чому почав із України? Бо з Румунією вони тримали м’яч 70% плюс. Це їхня ініціатива? Ні. Це футбол Румунії. Грати із таким відсотком Україні незручно. Грати у позиційний футбол – не їхній варіант. Їх – контрігра. Саме там розкриваються найкращі якості Мудрика, Циганкова, Довбика, Судаків. Швидкість та простір – ось, що має дати результат. Тоді питання – чи буде матч зі Словаччиною похід на гру з Румунією? Я думаю що ні. Причини такі.
Словаччина грає під керівництвом Кальцоне. Колись цей фахівець приходив у великий футбол разом із Саррі. Точніше – він Саррі навів і розділив його погляди. Той Наполі Маурісіо – у тому числі Наполі Кальцоне. Просто дізналося про це на всю Європу тільки зараз, тільки після того, як Хамшик порекомендував у країні його на місце головного. Адже Хамшик і працював з ним, знає хто чого стояв у тому Наполі. Те, що я побачив у грі з Бельгією – здивувало. І річ не в перемозі. З не найсильнішим і зірковим складом словаки дуже круто утримували м’яч під тиском, розігрували серії передач навіть не в два, а в один дотик. І все це під тиском, адже лідирували всю гру. І пресинг був. Загалом, хороша та атакуюча, що треба наголосити, збірна.
Отже, забивши та вигравши Бельгію, на гарному заряді, не вірю, що Словаччина зіграє пасивно. Україна вразлива, Україні потрібний результат – тому словаки мають користуватися. По самій Україні – дуже крутий підбір гравців і здається, що може бути зручний сценарій. Чекаю голів. Тим більше що щодо них на Євро формується приємний тренд.