«RAC Arena» в австралійському Перті приймає номерний кард UFC 305, де в очній дуелі найсильнішого виявлятимуть нинішній і колишній чемпіони організації. Розбираємо, чи є шанси у Ізі повернутися на п’єдестал.
Почнемо з котирувань. При оголошенні двобою фаворитом дуелі йшов Адесанья, з чим можна було не погоджуватися, але ближче до прес-конференції й зважування коефіцієнти вирівнялися і за добу до поєдинку шанси на успіх обох розцінюються як 50 на 50. Причиною підйому на перемогу Ісраеля можна назвати його тривалий простій і вкрай слабкий виступ проти Шона Стрікленда, де на вікторію новозеландця давали смішні 1.15, котрі за підсумком не виправдали себе.
Здавалося б, у свої 35 років дворазовий чемпіон промоушена в особі Адесаньї може спокійно вішати рукавички на цвях, не маючи належної мотивації продовжувати кар’єру (на прикладі Камару Усмана) й тягатися на рівних з новоспеченими чемпіонами, але не тут-то було. Емоційний сплеск послідував після того, як Дю Плессі заявив, що він перший чемпіон UFC, котрий представляє Африку. Двома словами, представник ПАР плюнув у спину досягненням Нганну, Усмана і Адесаньї, що не могло не викликати хвилю критики навіть з боку австралійської публіки.
Стосовно технічних характеристик, звичайно ж Ісраель більш вправний і хитрий боєць в плані ударки, маневреності, пластичності, але в той же час бій проти Сткрікленда продемонстрував, що якщо постійно тіснити й притискати новозеландця біля сітки, результат дасть про себе знати. Виникає логічне питання, Адесанья недооцінив Шона у своєму крайньому поєдинку або ж кондиції дворазового чемпіона в середній вазі остаточно пішли на спад?
Дю Плессі активно прокачує боротьбу на тренуваннях, а значить робитиме ставку на перевагу у фізиці, намагаючись затиснути опонента біля сітки або ж перевести на канвас, розбиваючи того у граунд-енд-паунді. Дуель проти Стрікленда показала, що Дрікус тримає однаковий темп протягом усіх 25 хвилин й водночас за тиждень до бою ми бачимо ролики, де представник ПАР п’є пиво в барі з друзями.
Немає сумнівів, що Адесанья подібної недбалості у підготовці собі не дозволяє, готуючись на 110%. Після свого крайнього бою Ізі обов’язково зробить висновки щодо своєї активності в октагоні. Насипати на відході і розвивати, з прицілом на нокаут (на прикладі поєдинку з Костою) – це і є рецепт успіху для майбутнього триразового чемпіона UFC (історичний рекорд).