Відкриваємо тиждень з топового протистояння на «Стадіоні Короля Бодуена» у Брюсселі, де «червоні дияволи» і «Ле Бльо» зіграють між собою третю очну дуель за чотири місяці.
Поки що у бельгійців не все гладко відносно організації гри. Зміна поколінь не проходить безболісно, як і в третьому і четвертому турах буде позначатися відсутність головного диригента збірної в особі Кевіна Де Брюйне, без якого бачимо зовсім іншу якість просування м’яча у фінальну третину, так само як і не вистачає філігранних передач «рудого». У крайній дуелі проти Італії «червоні дияволи» мали всі шанси програти, а після 0:2 вже пахло розгромом. На допомогу Троссарду і компанії прийшов Лоренцо Пеллегріні, котрий примудрився заробити пряму червону під завісу 1-го тайму й в якості підсумку ми побачили результативну нчию 2:2.
По грі французи грають з запасом навіть без Кіліана Мбаппе й відходу зі збірної Антуана Грізманна, що й довела гостьова вікторія над Ізраїлем (4:1). За великим рахунком, «Ле Бльо» не має слабких місць з точки зору структури, маючи у всіх лініях надійних та якісних виконавців. Одне тільки бентежить – персона тренера, котрий явно пересидів на своєму посту. Домашній матч з італійцями (фіаско 1:3) дав наочне розуміння того, що у топових дуелях у Франції виникають проблеми з позиційною атакою й добре організована збірна здатна перекрити кисень Мбаппе і компанії в центрі поля і на флангах.
Маємо яскраву вивіску, але в той же час вкотре спливає питання з мотивацією обох збірних у даному турнірі. На дистанції перших трьох турів можна причепитися до того, що і «червоні дияволи», і «триколірні» ставляться до Ліги націй, як до обкатки нових тактичних схем й перевірки кадрових можливостей, тоді як вмикати максимальні оберти з високою концентрацією в оборонних порядках ніхто не збирається. Єдино вірним вибором у прематчі бачиться ставка на обопільне взяття воріт, не вказуючи переможця пари. В рамках ЛН, у першому турі, та ж Франція вже довела, що вірити в неї в матчах подібного статусу не варто.