Завершальний матч п’ятого ігрового дня відбудеться на півночі Катару в Ель-Хаурі. Англо-американське протистояння закриває програму другого туру в квартеті В. Без сумніву, у зустрічі двох принципових суперників буде на що подивитися.
Цікава група підібралася з точки зору учасників. Англійці нехай і виглядають прихованими фаворитами підгрупи, але на ділі не все так однозначно для «трьох левів», виходячи з того, що вони показали в іграх літньої кампанії у Лізі націй. До слова, про те, що являють собою «зоряно-смугасті», ми згадували в першому турі. Тепер спробуймо розібратися в сильних та слабких сторонах британської збірної.
Як не дивно, але вразливою стороною у структурі Саутгейта бачиться саме оборона. Та сама, що на Євро-2021 виглядала оплотом стабільності. У сьогоденні промовити щось подібне язик не повертається. Можна скільки завгодно говорити, що до самого турніру Ліги націй багато хто зі збірних ставиться абияк, але програти в рідних стінах Угорщини 0:4 (найгучніша домашня поразка за 94 роки) – це взагалі що було? Дуже схоже на те, що стиль Саутгейта стає передбачуваним для опонентів.
Власне, у більшості випадків ми бачимо наступну тактику від коуча британців: схема 3-4-1-2, гра через короткий-середній пас, мінімум розвитку атак через центр, акцент на фланги (в основному навантажують ліву бровку). З погляду глядача, головним мінусом відносно глядабельності є те, як англійці знижують інтенсивність матчу у разі прийнятного для себе рахунку на табло (приклад – групова стадія Євро). Власне, перед фіналом того форуму Англію охрестили як футбольне зло за подібну ігрову манеру.
Тепер щодо статистики та цифр. Варіант, котрий лежить на поверхні – це гандикап за фолами у бік американців. За весь кваліфікаційний цикл «три леви» змогли перестріляти за порушеннями лише Сан-Марино у домашній зустрічі (решта дев’ять – перевага у цифрах на боці суперників). Можна згадати і матчі плей-оф на Євро (1/4, ½ та фінал) – 4:10 з Україною, 9:16 та 7:16 проти Данії та Італії відповідно.
В цьому плані американці діють значно агресивніше по відношенню до суперників. Статистика за останні три роки каже, що на собі США збирає 11.7 порушень, тоді як самі американці в середньому порушують правила 13.5 разів за гру. За останній рік чого тільки варті показники проти Панами та Мексики, де підопічні Берхалтера одноосібно сфолили 51 раз за два матчі (23 та 28). Виходячи з того, що британці доволі часто не підбираються і до двозначних цифр за порушеннями, загравати різницю фолів на користь «зоряно-смугастої» нації – вірне рішення.
З області бігмаркетів дивитися вбік успіху фаворита не бачу сенсу. Якщо вже угорці двічі прорахували Саутгейта, то прогресуючі американці й подавно знайдуть шпарину в оборонних редутах опонента. Центр оборони на чолі з Магуйаром («холодильник», як його називають фанати) – цілком собі прохідна перешкода для швидкісної та мобільної лінії атаки андердога. Загалом, напад по обидва боки барикад превалює над обороною. Імовірність обміну голами вкрай висока.