На стадіоні «Національний» в Андорра-ла-Велья відбудеться матч-формальність, в якому віце-чемпіон Європи остаточно зніме усі питання щодо потрапляння на найближчий форум.
Всього то нічого залишилося британцям, щоб остаточно зміцнити свою першу позицію в підгрупі. Зустріч з карликовою державою – кращий спосіб, без нервів, в тренувальному режимі, взяти три бали та зі спокійною душею поїхати до себе на батьківщину, готуватися до мадярів. Якщо стосовно перемоги гостей питання знате, то ось до кількості забитих з боку підопічних Саутгейта вони виникають. В небагатій історії очних поєдинків, на Піренейському князівстві багато голів не фіксується й дана традиція цілком можливо зберегтися.
У протистоянні даних збірних місячної давності, на «Уемблі», очікуваного тотального розгрому на кшталт 7:0 не сталося. Більш того, на гру британців було традиційно нудно дивитися в першій половині. Так, була ротація, але маючи в розпорядженні ледве не два рівноцінних склади, грати проти Андорри у перекочування м’яча в центрі поля – це перебір, пане Гарет. Власне, кадрові рокіровки відбудуться і в прийдешньому поєдинку, так що з забитими м’ячами знову можуть виникнути труднощі. В основному, через брак бажання у фаворита.
Відносно статистичних цифр, тут вимальовується певна традиція. В тому самому матчі на британській землі, з нечисленного в першому таймі кидалися в очі офсайди, в які раз по раз потрапляли англійці. В основному феєрив Джессі Лінгард, гол якого навіть скасували, а у другій сорокап’ятихвилинці він же продовжив розпочате з фінальною крапкою від Кейна. І того, 6:0 по забіганням в положення поза грою.
Стата «левів» також свідчить про правильність вибору ставки – 2.3 офсайда в середньому, при цьому противника вони ловлять всього 1.2 рази, в той час як піренейці мають діаметрально протилежні показники – 0.9 самі й 2.3 по супернику. Наче усе зростається й тому залишається вірити в орлині очі українських бокових суддів (Стрілецької та Грушко) й впевненого арбітражу головної в полі Катерини Монзуль.