Важливим фактором для ставок на теніс є різниця між матчами з трьох сетів, що проходять на регулярних змаганнях Світового туру ATP, і матчами з п’яти сетів на турнірах Великого шолома. У другій з двох статей цієї серії експерт Pinnacle Ден Вестон аналізує відмінності між двома типами матчів, їхній вплив на рівень гри тенісистів і, відповідно, на ставки для цих матчів.
Порівняння тенісних турнірів Grand Slam та ATP
Важливим фактором для ставок на теніс є різниця між матчами з трьох сетів, що проходять на регулярних змаганнях Світового туру ATP, і матчами з п’яти сетів на турнірах Великого шолома. Ден Вестон аналізує, як відмінності між цими двома типами матчів можуть вплинути на рівень гри тенісистів і ставки на теніс.
У попередній статті ми встановили, що гравці з поточної десятки лідерів ATP мали вищу очікувану ймовірність перемоги на основі коефіцієнтів на матчі першого раунду лінії закриття на турнірах Великого шолома, ніж на інших змаганнях ATP. Це правильне твердження для всіх десяти гравців в групі, тому можна зробити висновок, що формат турнірів Великого шолома дає перевагу провідним гравцям, особливо в ранніх раундах.
Поширена думка, що провідні гравці намагаються прийти в пікову форму для турнірів Великого шолома.
Крім того, ми виявили, що на пізніх етапах турнірів Великого шолома матчі стають більш напруженими, тому що обидва суперники є гравцями високого рівня, різниця в здібностях між якими буде меншою, ніж на ранніх стадіях змагань.
З огляду на це, важливо оцінити відмінності даних про гравців між двома форматами турнірів. Проаналізувавши показники поточної десятки найкращих гравців ATP в матчах проти 20 найсильніших суперників з початку 2019 року, ми зробили низку цікавих висновків.
Для всієї вибірки в матчах проти 20 найсильніших суперників десять найкращих гравців ATP на турнірах Великого шолома вигравали на своїй подачі в 79,7% випадків, а на подачі суперника – в 20,7% випадків (загальний показник становить 100,4%).
Однак на інших змаганнях ATP загальний відсоток виграшів підвищився до 103,2% (82,4% на своїй подачі і 20,8% на подачі суперника). Попри те, що відсоток брейків був практично однаковим в обох форматах, десять провідних гравців утримували свою подачу проти 20 найсильніших суперників в звичайних матчах Світового туру ATP з трьох сетів майже на 3% частіше, ніж на турнірах Великого шолома.
Цей показник може здатися дивним, враховуючи думку про те, що провідні гравці прагнуть прийти в найкращу форму для турнірів Великого шолома. Ідея інтенсивної підготовки до турнірів Великого шолома логічна, в першу чергу завдяки грошовим винагородам і очками для рейтингу, які отримують переможці цих престижних змагань. Однак, як згадувалося раніше, в цілому провідні гравці не дотримуються цієї тенденції.
На наведеній вище схемі представлені дані про утримання подачі та брейки для кожного з десяти провідних гравців в матчах проти 20 найсильніших суперників за один і той же період. Дані розділені на показники у змаганнях ATP з трьома сетами і загальну статистику, в якій враховуються як ці заходи, так і матчі на турнірах Великого шолома, де грається по п’ять сетів.
І знову спостерігається низка цікавих явищ. По-перше, деякі гравці з десятки лідерів часто зазнають труднощів в матчах проти 20 найсильніших суперників. Зокрема, подача Давіда Гоффена виглядає особливо слабкою проти суперників вищого рівня.
І Гоффен в цьому не самотній: таким гравцям, як Олександр Зверєв, Гаель Монфіс, Маттео Берреттіні і Стефанос Ціціпас, не вдавалося вигравати більше 20% геймів з подачі 20 найсильніших суперників. Це, напевно, стане серйозною перешкодою для потенційного успіху в турнірах Великого шолома.
Здатність часто вигравати гейми на подачі сильних суперників завжди була одним із критеріїв успіху в турнірах Великого шолома. Якщо при цьому гравцеві не вдається перевищити середній відсоток брейків, його сети і матчі напевне будуть завершуватися з меншим розривом.
Таким чином, їм доведеться виграти багато вирішальних моментів, щоб досягти успіху в кількох матчах за короткий період часу. Труднощі цього завдання ускладнюється тим фактом, що сети і матчі з сильним суперником зазвичай займають більше часу, через що гравці сильніше втомлюються. Це вкрай небажано, коли планується зіграти сім матчів на п’ять сетів за два тижні.
Ще одне (і, можливо, більш важливе) спостереження пов’язано з тим, що Новак Джокович і Рафаель Надаль – найуспішніші гравці в світі за останні роки – виявилися єдиними, загальні показники яких були кращими, ніж статистика лише для змагань ATP .
Дані показують, що десяти найкращим гравцям слід брати приклад з Джоковича, Федерера і Надаля щодо режиму виступів.
За визначенням це означає, що в турнірах Великого шолома вони показували кращі результати проти 20 найсильніших суперників, аніж в звичайних змаганнях ATP проти гравців, які займають такі ж позиції в рейтингу.
Знайти пояснення цьому не так просто, але одна з гіпотез свідчить, що вони ефективніше контролюють свій режим виступів, аніж інші гравці з десятки лідерів.
Джокович і Надаль (але не Роджер Федерер) беруть участь в набагато меншій кількості турнірів нижче рівня «Мастерс 1000», ніж інші гравці з десятки лідерів, отож перебувають у кращій фізичній формі перед турнірами Великого шолома, ніж суперники. Якщо хтось із цієї групи гравців прагне бути в найкращій формі для турніру Великого шолома, то це вони.
Федерер теж є цікавим прикладом, адже його показники в ATP і загальна статистика схожі. Крім того, він дуже прагматичний з точки зору кількості турнірів, в яких він бере участь. Однак його показники утримання подачі і брейків все одно трохи знизилися в матчах проти 20 найсильніших суперників на турнірах Великого шолома в порівнянні із змаганнями ATP. Можливо, виснажливий формат турнірів Великого шолома з п’ятьма сетами стає серйозним випробуванням для 38-річного гравця.
Тепер, коли всі гравці з цієї елітної трійки старше 30 років, у решти тенісистів з топ-10 скоро повинна з’явитися можливість скористатися формою ветеранів, яка з часом погіршуватиметься. Є підстави стверджувати, що їм слід брати приклад з цих трьох легенд тенісу під час складання свого режиму виступів.
Що стосується ставок, поки статистика не покаже очевидне зниження рівня гри цих трьох тенісистів, є сенс ставити на їхні перемоги в матчах турнірів Великого шолома проти інших гравців з першої десятки. Якщо не брати до уваги Домініка Тіма, інші гравці з десятки найкращих в ATP просто не можуть зрівнятися з показниками лідерів в матчах проти суперників високого рівня.