Керівник практики вирішення спорів компанії ETERNA LAW Андрій Астапов заявив, що гральний ринок на території України не зможе працювати без змін у податковому кодексі.
Юрист Андрій Астапов вважає, що гральний бізнес в Україні не зможе функціонувати без внесення змін до податкового кодексу. Його слова наводить видання The Page.
«Серед питань у порядку денному парламенту цього тижня стоїть розгляд законопроєкту «Про держрегулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор». Це основний законопроєкт, який покликаний дати друге дихання ринку азартних ігор в Україні, а також розв’язати безліч проблем, що накопичилися за весь період заборони гемблінгу з 2009 року», – розповідає Астапов.
«Для держави в розрізі питання щодо легалізації азартних ігор поряд із розв’язанням соціальної та регуляторної проблем не менш важливими залишаються питання щодо наповнення бюджету, створення нових робочих місць і залучення іноземних інвестицій. Розв’язання цих проблем і отримання максимальної вигоди лежить не тільки в площині основного закону, який регулюватиме діяльність з організації азартних ігор і встановлюватиме розмір плати за відповідні ліцензії.
Безумовно, рішення також лежить у площині змін до податкового кодексу щодо оподаткування діяльності, яка пов’язана з азартними іграми. Так, 17 червня 2020 року комітет ВР з питань фінансів і податків підтримав і рекомендував для ухвалення у першому читанні та в цілому законопроєкт 2713-д. Він повинен змінити податковий кодекс щодо оподаткування доходів від організації та проведення азартних ігор (далі – законопроєкт). Це свідчить про те, що депутати профільного комітету розуміють важливість цього документа для запуску ринку азартних ігор в Україні», – сказав юрист.
«Ухвалення цього законопроєкту є важливим кроком на шляху до запуску індустрії, ба більше, його має бути ухвалено разом з основним проєктом. Адже тільки такий підхід зможе забезпечити прозорі правила для запуску ринку. Крім того, так ми зможемо показати іноземним інвесторам, які, до речі, серйозно зацікавлені у виході на український ринок, усі складові держрегулювання щодо азартних ігор.
До ухвалення змін до податкового кодексу, очевидно, не варто очікувати запуску ринку та реального входження інвесторів в Україну, а отже, і надходжень до бюджету. Без чітких правил для іноземних інвесторів це буде якийсь «кіт у мішку», і вони не зможуть розрахувати фінансову модель розвитку свого бізнесу в Україні», – продовжив фахівець.
«Основним законопроєктом встановлено плату за ліцензії, які є одними з найдорожчих у світі, відповідно, необхідні відповідні зважені ставки GGR. Ще однією проблемою для повноцінного запуску ринку та наповнення бюджету в межах запланованих показників (4,5 млрд гривень за перший рік) є питання щодо адміністрування GGR. Фактично це новий податок, який раніше ніколи не збирався. Що також виступить тригером для іноземних інвесторів, які навряд чи бажають, аби податкова навчалася його адмініструвати на їхньому бізнесі.
Можна відзначити роботу депутатів Ради, які, вочевидь, також розуміють цю проблему, адже законопроєкт передбачає перехідний період до 2024 року. У цей період ставка податку GGR дорівнюватиме нулю, але ліцензійні платежі оплачуватимуться в трикратному розмірі. Останнє дозволить ринку та податковим органам розібратися з адмініструванням GGR до моменту створення системи моніторингу, що покликана контролювати діяльність організаторів азартних ігор в онлайн-режимі. Очевидно, така модель є найпрозорішою й вигідною для держави та ринку, адже дозволить запустити ринок, створити робочі місця та залучити іноземний капітал в економіку. Водночас для інвесторів будуть створені прозорі умови та мінімізовані ризики зловживань з боку податкових органів.
Для реалізації величезного потенціалу ринку азартних ігор України та з метою залучення значних інвестицій зміни до податкового законодавства є ключовим фактором. Якщо держава підійде до питання зважено, можна говорити про те, що сума надходжень, яку закладено в держбюджет на 2020 рік, є, найімовірніше, песимістичним прогнозом. Реальний економічний ефект може перевершити всі очікування», – підкреслив Астапов.
Раніше стало відомо, що законопроєкт про гральний бізнес, найімовірніше, Верховна Рада буде розглядати у другому читанні у вівторок, 30-го червня.