Генеральний директор Всеукраїнського союзу розвитку букмекерства Вадим Місюра – про участь у розробці законопроєкту щодо легалізації грального бізнесу та майбутнє оподаткування в галузі гемблінгу.
Вадим Місюра
«Всеукраїнський союз розвитку букмекерства, який представляє в Україні потенційних гравців ринку беттингу, активно бере участь в процесі розробки законопроєкт «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор».
Ми є членами всіх робочих груп профільного Комітету. До нас постійно звертаються з питань оцінки майбутньої моделі ринку азартних ігор, її особливостей. Ми надаємо свої експертні коментарі та консультації.
Треба розуміти, що такий законопроєкт, що об’єднує стільки різних напрямків, від казино до лотерей, завжди буде предметом інтересу. Головне в процесі легалізації утримати баланс, щоб не відбулося перекосу в якусь сторону.
Не можна допустити, щоб закон став комфортним для одних та унеможливлював діяльність інших, тут ми маємо на увазі не тільки представників ринку, але і державу, і гравців.
Ми залишаємося послідовними прихильниками розгляду даного законопроєкту одночасно зі змінами до Податкового кодексу. Якщо не буде прозорою і зрозуміла система оподаткування, практичного ефекту від легалізації не відбудеться. Витрачено час, сили, але результату, як наслідок, не буде.
Моя думка щодо майбутньої системи оподаткування гральної галузі? Ми за збалансований підхід, легалізація такої великої галузі повинна принести чималий прибуток до державного бюджету України, не в майбутньому, а вже зараз.
Гроші представників грального бізнесу вже можуть працювати на державу. Для цього необхідно відмовитися від ідеї спеціального податку на гральний бізнес (GGR) (на даний час в Податковому кодексі діють наступні ставки: для ігрових автоматів – 10%, для букмекерів і казино -18%, для лотерей – 28%), а зробити один великий ліцензійний платіж, фактично замінюючи спеціальний податок.
Ключова різниця полягає в тому, що розмір ліцензійного платежу зафіксований і це гарантовані надходження, які отримає держава, тоді як спеціальний податок в умовах неможливості його адміністрування (спочатку треба створити систему державного моніторингу, навчити фахівців, створити базу) перетвориться на чергову корупційну складову.
Такий підхід не означає, що гральний бізнес не буде платити ніяких податків, залишається загальний податок на прибуток – 18% та інші соціальні податки. Фактично ми пропонуємо замінити сумнівний спеціальний податок, на зрозумілий, прозорий і головне прогнозований великий розмір ліцензійного платежу.
Тут необхідно розуміння відповідного підходу з боку уряду. Зокрема, Міністерства фінансів, що яке відповідає за питання наповнення бюджету. З одного боку, ми можемо отримати мінімальний ліцензійний платіж, а з іншого, формально введений спеціальний податок, який фактично можна буде не платити роками, допоки не буде створена система моніторингу.
Спеціальний податок варто скасувати. В момент запуску ринку азартних ігор це єдиний шанс, аби галузь почала працювати. Такий підхід зрозумілий і прозорий. Це не означає, що податків платити ніхто не буде, залишається загальний податок на прибуток, соціальні податки.
Великий розмір ліцензійного платежу, фактично є спеціальним податком на гральний бізнес (GGR), тільки з фіксованим розміром і гарантованою оплатою в бюджет держави.
У законопроєкті зазначено, що система онлайн-моніторингу запрацює в кращому випадку через 2-2,5 року, тому це єдиний шанс порахувати спеціальний податок. Тому найбільш доцільний підхід – це великий ліцензійний платіж і скасування спеціального податку: держава отримує прогнозовані надходження, а організатор азартних ігор – зрозумілі умови», – розповів Місюра в інтерв’ю «Фокус».
«Рейтинг Букмекерів» повідомляв, що політолог-міжнародник Антон Кучухідзе закликав депутатів Верховної Ради знизити податкове навантаження на легалізований гральний бізнес.
Друге читання законопроєкту щодо легалізації гральної індустрії відбудеться під куполом парламенту найближчого четверга.