Економічний експерт, віцепрезидент «Українського союзу промисловців та підприємців» Віктор Скаршевський проаналізував перспективи ринку азартних ігор після легалізації.
Віктор Скаршевський
«Чи встигне цьогоріч державний бюджет отримати заплановані доходи від продажу ліцензій? Якщо дивитися за календарним графіком, то у цьому році, на жаль, великих надходжень від легалізації азартних ігор не варто очікувати. Через одну причину: у нас немає зрозумілих, чітких правил оподаткування грального бізнесу.
Найімовірніше, подій розгортатимуться за наступним сценарієм: по-перше, у Верховній Раді будуть скасовані дві зареєстровані проєкти постанови про скасування рішення щодо законопроєкту №2285-Д. Документ незабаром передадуть на підпис президенту, Зеленський практично одразу його підпише, тому що ініціатива легалізувати гральний ринок надходила від нього.
Планувалося, що азартні ігри узаконять з 1-го січня 2020-го року, бо в законі про держбюджет передбачені доходи від легалізації грального бізнесу у розмірі 4,4 мільярда гривень. Уже минуло майже 7 місяців в році, а легалізації й досі не відбулося, тому доходів буде менше.
Я думаю, що якісь доходи будуть, кілька ліцензій придбають, проте це буде восени: вересень або, що більш імовірно, листопад або грудень. Бюджет, можливо, щось і отримає.
Факт легалізації грального ринку – надважливий, тому що ринок буде існувати або із законом, або без нього. Інше питання: він існуватиме у легальній площині чи в нелегальному полі.
Очевидно, що краще в легальній площині. І контролю більше, в тому числі за людьми з гральною залежністю. До того ж, у законі прописана відповідальність за бездіяльність правоохоронних органів.
Тому все рухається у правильному напрямку, проте це необхідна, однак, недостатня умова. Достатні умови створяться, коли будуть прописані податкові правила.
Щодо податкового навантаження існують різні підходи: або висока вартість ліцензій і мінімальне податкове навантаження, або низька вартість ліцензії й велике податкове навантаження.
В Україні найбільш зрозуміла та ефективна система – це висока вартість ліцензій і низькі податки, тому що проконтролювати надскладно, особливо коли не впроваджена система онлайн-моніторингу, немає довіри до даних, що будуть надавати казино або інші гральні об’єкти. Це як авансовий платіж.
Після заборони азартних ігор – у 2009-му році – гральних закладів побільшало, в порівнянні з кількістю, яка була до заборони. Ухвалили у 2012-му році лотерейний закон і під цією вивіскою усе процвітало. Подібних ситуацій краще не допускати, тому я вітаю ухвалення законопроєкту №2285-Д.
Критики кажуть, що буде зловживання, «відмивання» коштів тощо. Якщо хтось хоче «відмити» гроші – йому неважливо легалізований ігорний бізнес чи ні. Ті, хто хоче працювати у тіньовому секторі, – й надалі там працюватимуть.
Аби було невигідно працювати «у тіні», необхідно повністю скасувати податок на виграш і поки не запроваджувати податок на валовий гральний дохід (GGR). Гадаю, що високої вартості ліцензій цілком вистачить, плюс податок на прибуток (18%). Почати корекцію підходи до оподаткування можна після запровадження системи онлайн-моніторингу.
Для розуміння того, скільки може давати доходів в бюджет легальний гральний бізнес, варто поглянути на Німеччину ($16 млрд щорічно), Великобританію ($19 млрд) або Італію ($21 млрд). Та норма доходів, яку заклали на цей рік в Україні (4,4 млрд грн) виконана не буде, проте варто зазначити, що це лишень $163 млн.
Під час підготовки закону про держбюджет Мінфін називав цифру в 9 млрд грн надходжень від індустрії азартних ігор, тому потенціал є», – розповів Скаршевський під час прес-конференції: «Що чекає гральний бізнес після легалізації?»
Нагадмємо, парламент днями в цілому підтримав законопроєкт №2285-Д «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», однак за кілька годин після цього на сайті Верховної Ради з’явилося два проєкти постанови про скасування такого рішення. Тепер народні депутати, згідно з регламентом, повинні їх розглянути.