Крім цього, пропонується підвищити кваліфікацію медичних працівників у напрямку із профілактики та лікування ігрової залежності, а також проводити регулярні дослідження щодо наявності у дітей і молоді ігрової залежності та виявлення її на ранній стадії.
Депутат нижньої палати парламенту Казахстану Лаззат Рамазанова запропонувала вжити комплексних заходів щодо боротьби з ігроманією.
За її словами, Міністерство охорони здоров’я не вживає жодних заходів для запровадження примусового лікування хворих на ігрову залежність. При цьому середній розмір боргу казахстанського ігромана становить приблизно 10 млн тенге (660 тисяч грн), а 7 із 10 сімейних пар у Казахстані розпадаються через проблеми, пов’язані з лудоманією.
Також вона зазначила, що ігрова залежність, на думку експертів, сильніша за героїнову.
«Дослідження Національної асоціації США з проблем азартних ігор показали, що середньостатистичний громадянин має 6% шансів стати кримінальним злочинцем, 34% – алкоголіком, 32% – наркоманом та 48% – ігроманом», — заявила депутат.
При цьому Рамазанова зауважила, що законом «Про примусове лікування хворих на алкоголізм, наркоманію та токсикоманію» передбачено, що особи, які ухиляються від добровільного лікування, підлягають примусовому стаціонарному лікуванню в наркологічних організаціях системи охорони здоров’я із залученням до праці в період лікування.