Директор департаменту внутрішньої політики «Міжнародного Центру Перспективних Досліджень» (МЦПД) Ігор Петренко нагадав на важливості ухвалення змін до Податкового кодексу після узаконення ринку азартних ігор, а також розвіяв цілу низку міфів, які створюють противники легального грального бізнесу.
Петренко розвіяв низку міфів про легалізацію азартних ігор
«14 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт щодо легалізації азартних ігор в Україні. Тепер, як то кажуть, м’яч на полі Президента. Його підпис та офіційна публікація нададуть юридичної сили цьому закону, і його норми почнуть діяти.
Щоправда, не все так просто, адже депутатам ще необхідно буде:
2. Проголосувати зміни до бюджету та передбачити фінансування діяльності цього органу; проголосувати за законопроект 2713-д, який збалансує податкове навантаження в цій сфері;
3. Сформувати Комісію, яка після розробки відповідних положень почне видавати ліцензії, кошти від сплати за які нарешті почнуть потрапляти до державного бюджету.
Особливо в цьому переліку варто відзначити необхідність прийняття законопроєкту 2713-Д, який регулює податкове навантаження в індустрії грального бізнесу. Саме цей законопроєкт є передумовою нерентабельності нелегального кластера азартного бізнесу.
Також його прийняття створить конкурентні умови залучення іноземних інвестицій не тільки у цю сферу, а й в суміжні сфери економіки, наприклад, в інфраструктуру, туризм тощо. Зняття податку на виграш гравця та перенесення введення ставки на GGR при високій вартості ліцензій, які фактично є прихованим податком на прибуток, є необхідним кроком для завершення процесу легалізації.
Профільний комітет розуміє необхідність такого рішення, то ж тепер слово за депутатами, які мають його підтримати результативним голосуванням під куполом.
Противники легалізації азартних ігор часто створюють міфи щодо катастрофічності та шкідливості такого кроку з боку держави.
Раціональним зерном в них є лише одна позиція, яку можна застосувати до багатьох видів негативного споживання, і полягає вона в тому, що будь-яка надмірність (у будь-чому) є шкідливою. Наприклад, коли людина переїдає – вона отримує ожиріння, коли забагато вживає спиртних напоїв, то стає алкоголіком тощо. Але це питання самоконтролю, який має бути у кожної людини.
Безумовно погано, коли людина йде грати на останні гроші в родині, або коли вона стає залежною від азарту і не може зупинитись, наносячи тим самим шкоду оточуючим. Проте, якщо лудоман грає в нелегальних закладах, то йому ніхто не допоможе, бо держава не контролює цю сферу й там діють зовсім інші закони. Якщо ж влада контролює ринок азартних ігор, то вона має реальні важелі впливу на недобросовісного оператора – кримінальне покарання, позбавлення дорогої ліцензії тощо. Ба більше, цей закон передбачає створення реєстру залежних осіб, яким заборонено відвідування таких закладів. І головним тут будуть не перевірки з боку держави, а ціна, яку доведеться заплатити недобросовісному оператору у випадку виявлення порушення. Це буде найбільший стримуючий чинник.
Дивно також чути, коли говорять про те, що легалізація грального бізнесу призведе до занепаду культури в Україні, адже історично склалося, що в багатьох країнах світу податкові надходження від доходів грального бізнесу були спрямовані на підтримку різних проєктів культурної й соціальної сфери.
Наприклад, у Франції на податки від організаторів гральних закладів будували театри, в Баден-Бадені (Німеччина) коштом податкових надходжень з індустрії азартних розваг побудували відомий оперний театр; в Мілані (Італія) ще за часів середньовіччя герцог влаштовував лотереї на збори, від яких зводився знаменитий міланський собор. І цей перелік можна ще продовжувати.
Також міфом є те, що в казино буде процвітати наркоманія і проституція.
Можливо, в нелегальних закладах так і відбувається, але у контрольованих державою гральних закладах людини будуть змушені дотримуватись загальноприйнятих правил пристойності, які існують в суспільстві для відвідання будь-яких публічних місць.
Крім того, оператори азартних ігор (особливо букмекери) зацікавлені в розвитку спорту, а значить і у здоров’ї нації.
Наприклад, у Нідерландах частина надходжень від податків з грального бізнесу йде на спонсорування чемпіонату з футболу. У Канаді організатори гральних закладів спонсорують щорічним етап автогонок «Формула-1». Крім того, відоме казино «Монреаль» є спонсором багатьох найбільших спортивних заходів, що проходять в країні. У Сполучених Штатах Америки власники казино спонсорують баскетбольні та хокейні професійні команди. У чемпіонаті Австрії з футболу грає команда «Казино», підтримувана одним з найкращих гральних закладів-казино в Зальцбурзі. В Іспанії та Аргентині існують благодійні лотереї, надходження від яких йдуть на підтримку незрячих людей.
Таких міфів за час «тінізації» й розквіту нелегального грального бізнесу виникло безліч, але до цивілізованої індустрії азартних ігор, яка існує вже багато років в розвинених країнах, вони не мають жодного відношення. Парадокс полягає в тому, що як раз легалізація і є інструментом розв’язання тих проблем, про які говорять противники легалізації», – передає слова Петренка Site.ua.
«Рейтинг Букмекерів» повідомляв, що сьогодні законопроєкт №2285-Д «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» був переданий на підпис Президенту Володимиру Зеленському.