Економічний експерт Юрій Гаврилечко вважає, що Україна повинна враховувати міжнародний досвід у сфері оподаткування грального бізнесу, інакше ведення легального азартного бізнесу не буде мати змісту.
«Цього тижня розпочалася 2-а сесія 9-го скликання, а разом з нею і можливі прийняття у другому читанні низки законопроєктів: від розпродажу землі до легалізації азартних ігор.
Розуміючи, що діяльність «оскаженілих турбопринтерів» не підтримують не тільки «пересічні українці» про що недвозначно говорить рейтинг недовіри парламенту приблизно в 70%, який вимірюється соц.службою центру ім. Разумкова, а й народними депутатами минулих скликань, спікер парламенту обмежив відвідування ними будівлі парламенту, чого собі навіть Парубій дозволити не міг!Так, якщо про розпродаж землі сказано вже досить багато і з цифрами в руках, то про легалізацію грального бізнесу, в основному, крім емоцій і не нічого. Щоб заповнити цю прогалину, продовжу лікнеп розпочатий в дискусії з Yuriy Konstantinov і Едуард Багіров (Eduard Bagirov).
Прийнятий в першому читанні законопроєкт позбавляє економічного сенсу легальний гральний бізнес, оскільки встановлює подвійну систему оподаткування для організаторів азартних ігор.
З одного боку, з них будуть дерти три шкури у вигляді ліцензій (вартість ліцензії на здійснення букмекерської ліцензії, наприклад, 566,76 млн грн, а вартість ліцензії для онлайн-казино майже 60 млн грн), а з іншого – з них зберуть ще й податок на прибуток за ставкою в 18%. Також, крім самої ліцензії, організаторам азартних ігор доведеться окремо заплатити за ліцензування грального обладнання! Щороку, за кожний гральний стіл казино, букмекерський пункт, гральний автомат, гральний стіл з кільцем рулетки та інше ігрове обладнання! Вартість ліцензії – від 400 тисяч до майже двох мільйонів грн і більше за одну одиницю обладнання!
В результаті, після вступу в силу Закону України «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор», термін окупності інвестицій в казино складе понад 7-10 років! Що, безумовно, зробить цей бізнес абсолютно не цікавим для легального інвестування.
Навіщо винаходити велосипед? Ну хочете врегулювати «ігротеку», – так скористайтеся світовим досвідом! А це вибір наступного варіанта: фіксований високий платіж за ліцензування або податок на прибуток. В українських реаліях використання ліцензійного збору було б більш прийнятним, бо він здійснюється відразу, в повному обсязі й моментально поповнює бюджет (що важливо з тими коливаннями курсу, які ми маємо в останні роки). Навіть висока ставка збору – це нормально, адже організатор тоді зможе спокійно розраховувати бізнес-план по веденню бізнесу і не буде думати щодо постійного коригування бухгалтерії та «корупційному внеску», який завжди з’являється при податку на прибуток з азартних ігор.
Тому, якщо думати про поповнення бюджету та декриміналізації грального бізнесу – то треба визначатися з системою стягування податків. Якщо ж хотіти «заробити» на всьому і відразу, ми й далі будемо мати напівкримінальний і досить ризикований бізнес.Час обирати…», – написав Гаврилечко у Facebook.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2546843652303607&id=100009339910671
16-го січня поточного року Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №2285-д про легалізацію грального бізнесу в Україні. «За» проголосувало 260 народних депутатів.
Зазначимо, що виключається положення про можливість розміщення залів ігрових автоматів і букмекерських пунктів в окремих будівлях. Зали гральних автоматів дозволяється розміщувати винятково в готелях (п’ять зірок). Площа таких закладів повинна складати не менше 500 квадратних метрів. Крім того, передбачається збільшення віку гравця з 18 до 21 року, а також встановлюються вимоги до гравців і їхньої ідентифікації, а також жорсткі фінансові санкції за невиконання таких вимог.