Мирон Маркевич: «Не так «Шахтар» додав, як «Динамо» зменшило оберти»

— Мироне Богдановичу, чим вам запам’яталася перша частина сезону в Прем’єр-лізі?

— В принципі, нічого нового я не помітив. Все йде так, як і останні п’ять років. Жаль, що на самій верхівці знову все прогнозовано. За золоті медалі як і раніше борються лише київське «Динамо» та донецький «Шахтар». Що можна відзначити? Хіба що зліт «Дніпра-1», який випередив «Зорю» і закінчив осінню частину першості на третьому місці. Ну, і, регламент нинішнього сезону додає інтриги у боротьбі за виживання, оскільки дві команди вилітають безпосередньо, а ще дві зіграють перехідні матчі, тому командам шести-семи не можна буде розслаблятися до фінішу чемпіонату.

 У наших грандів, як на мене, немає великого запасу, вони будь-якої миті можуть втратити очки.

— Ви згадали про «Дніпро-1». Чи очікували побачити підопічних Ігора Йовічевіча на третьому місці?

— Для мене колективи, які ведуть боротьбу за місця з третього по п’яте, приблизно одного рівня, просто дніпряни виступили трохи краще за рахунок кращої організації гри. Це тренерська команда.

— Лідер чемпіонату «Шахтар» набрав 87% очок, тоді як минулого сезону перед зимовою паузою було 74%. За Роберто Де Дзербі «Гірники» принаймні на внутрішній арені додають?

— Не так «Шахтар» додав, як «Динамо» зменшило оберти.

— Ви не побачили прогресу у грі «Динамо»?

— На мою думку, минулого сезону кияни виглядали краще.

— Проте доля золотих медалей вирішиться лише на фініші чемпіонату?

— Так. Справа у тому, що у наших грандів, як на мене, немає великого запасу, вони будь-якої миті можуть втратити очки. Втім, попереду зимова пауза, можливо, «Динамо» чи «Шахтар» якісно попрацюють на трансферному ринку. Нині складно щось прогнозувати. Треба хоча б щоб команди зіграли кілька весняних турів.

— У грі «Шахтаря» ви побачили якісь кардинальні відмінності від минулого сезону?

— Роберто Де Дзербі намагається впровадити свій стиль гри, але, якщо чесно, у мене інші асоціації з цією командою. Я пам’ятаю ту команду, що бігла. У найкращі часи Мірчі Луческу у «Шахтарі» не знав, кого й ловити. На флангах швидкість давали Даріо Срна та В’ячеслав Шевчук. У центрі були Дуглас Коста, Тайсон, Марлос, Генріх Мхітарян, Алекс Тейшейра. Мені є із чим порівнювати. Нині цього немає. Так, у цьому плані заявляє про себе Михайло Мудрик, але цього явно замало.

Що я йому можу підказати своєму синові? Потрібно терпіти та працювати. А те, що Остап серйозно ставиться до своїх обов’язків, я мав нагоду побачити на власні очі.

— Чому наші команди виявилися хлопчиками для биття у Європі?

— Тому що такий рівень наших футболістів. Вже за щастя, що ми із норвезьким клубом граємо внічию. Багато пропускаємо, мало забиваємо. Потрібні відповідні виконавці, іншого ще ніхто не вигадав. У футбол треба вкладати гроші і немаленькі.

— Через чемпіонат коло претендентів на потрапляння до єврокубків скоротилося до трьох команд («Динамо» та «Шахтар» не рахуємо) чи «Олександрія» ще може втрутитися у цю боротьбу?

— Не думаю. Звичайно, у нашому футболі все може статися, проте головні претенденти на потрапляння до Ліги Європи та Ліги конференцій — це «Дніпро-1», «Зоря» та «Ворскла».

— Хто головний претендент на пониження у класі?

— Поки що «Маріуполь». Хоча якщо керівництво клубу серйозно зверне увагу на команду та взимку азовці зможуть зміцнитись, то ще можна боротися. З дітьми у Прем’єр-лізі робити нічого. Пішло дев’ятеро людей, а на їхнє місце прийшли 17-річні юнаки. Про якійсь миттєвий прогрес не може бути й мови.

— Така ситуація може вплинути на імідж Остапа Маркевича? Він начебто непогано працює, але безсилий змінити ситуацію.

— Нехай усе пережує. Якщо кар’єра тренера гладко починається, то зазвичай погано закінчується. Він просто потрапив у таку ситуацію. Футболісти особливо не хочуть їхати до «Маріуполя», судді, прямо скажемо, не шанують — чи не в кожній грі вилучення та пенальті. Що я йому можу підказати? Потрібно терпіти та працювати. А те, що Остап серйозно ставиться до своїх обов’язків, я мав нагоду побачити на власні очі.

Потроху рухаємося вперед, але результати потрібні насамперед на міжнародній арені, оскільки це наше обличчя. Поки що боляче дивитися на українські команди в єврокубках.

— Зараз багато говорять про орендованих футболістів. Якби ваша воля, яке б ви ухвалили рішення з цього питання?

— Усі мають грати, а не робити якихось обмежень. Я розумію, що умовним «Динамо» та «Шахтарю» не хочеться ризикувати, але, навпаки, було б цікаво подивитися, як вони грають проти сильних команд. А щодо кількості орендованих футболістів у команді, то такі наші реалії. Мабуть, у Маріуполі та Одесі не хочуть утримувати сильні клуби. Це не бідні міста, хоча ось у «Чорноморці» ситуація може виправитися.

Коли я працював у «Дніпрі», я дозволяв грати всім орендованим гравцям. Той-таки Валерій Федорчук у «Волині» додав, добре зіграв проти нас і я його повернув. Потім побачив прогрес у Сергія Политила, Сергія Кравченка. І всі вони знову опинилися у «Дніпрі».

— Чи потрібно повертати молодіжну першість?

— Важко сказати. Клуби зараз намагаються заощаджувати, хоча з іншого боку молоді нікуди подітися. Мені складно відповісти на це питання, не перебуваючи на місцях.

— Якщо говорити загалом, наш чемпіонат хоч трохи зростає чи ми поки що стоїмо на місці?

— Молодь з’являється. Той самий Михайло Мудрик, Артем Довбик. Очевидно, що це гравці для збірної України. У «Руху» непогано проявляють себе Олексій Сич, Роман Дідик. Потроху рухаємося вперед, але результати потрібні насамперед на міжнародній арені, оскільки це наше обличчя. Поки що боляче дивитися на українські команди в єврокубках.

Сергій Ковалець: «Валерій Лобановський ніколи не нарікав на рівень чемпіонату»

Артем Франков: «Матюкаюся, коли чую: «Олігархи – біда нашого футболу!»