В липні Верховна Рада ухвалила закон про державне регулювання грального бізнесу. Прогнозувалося, що до держбюджету мало б надійти понад 7 млрд грн, проте надійшло тільки 1,3 млрд. Сергій Марченко дав роз’яснення, чому так сталося:

Модель оподаткування, яка є на сьогодні чинною, не передбачає того, що на ринок приходять нові гравці, та не передбачає взагалі надходження коштів до бюджету. Тобто коли ми рахували 7,4 млрд – у нас було бажання ще й змінити модель оподаткування.

Залучили б нових гравців, вони б купували ліцензію і платили податки. А так вийшло, що тільки ті, хто захотіли купити ліцензію – ті й заплатили в бюджет.

Марченко доповнив, що помилка була у Верховній Раді – депутати не змогли дотиснути це питання у 2021 році. Також він прокоментував діяльність Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ):

Раніше ринок фактично працював нелегально. У нас на кожному подвір’ї були гральні автомати, і податки не сплачувалися роками. Зараз ситуація краща, але є ще над чим працювати.

У нас створили цілий орган, який зараз опікується азартними іграми – Комісію з регулювання азартних ігор і лотерей. Раніше в мене у Міністерстві фінансів цим займалося три людини, а зараз ціла комісія. Трошки більше грошей, але коефіцієнт корисної дії бажає бути кращим.

«Легалізація гемблінгу сприяла зростанню ринку реклами на радіо», – заступниця голови UGC

«300 млн гривень від гральної індустрії дісталися місцевим бюджетам», – експерт