Директор аналітичної групи «Левіафан» Микола Мельник пригадав, чому у 2009-му році вирішили закрити легальний український ринок азартних ігор.
Мельник розповів про причини та передумови закриття грального бізнесу в 2009 році
У травні 2009-го року в залі гральних автоматів у Дніпропетровську спалахнула пожежа. Для 10 відвідувачів закладу цей день став останнім у житті, ще 10 були врятовані зусиллями рятувальників, але у важкому стані були ушпиталені до лікарні.
Тодішній прем’єр-міністр Юлія Тимошенко заявила про низку порушень правил безпеки у залі, де сталася трагедія, та ініціювала масове закриття усіх закладів сфери азартних ігор на території України. За тиждень після пожежі депутати Верховної Ради проголосували за законопроект щодо заборони функціонування закладів грального бізнесу.
На переконання Мельника, трагедія у Дніпропетровську була лише приводом для закриття ринку азартних ігор.
«Пожежа в цьому клубі була використана як привід для заборони грального бізнесу. Але відповідній забороні передувала довга інформаційна кампанія. Вони могли використовувати що завгодно в цій ситуації.
Могли знайти людину, яка програла багато грошей і яка слізно розповість про це на телебаченні. Вони могли відштовхнутися від чого завгодно. Тоді Юлія Володимирівна дуже активно шукала джерела наповнення свого електорального поля, а також кишені», – каже спікер.
«У 2009-му році була інформаційна хвиля, що всі гральні заклади – це зло. Були розповіді про бабусь, які програли гроші, про студентів, які програли стипендії і гроші за контракт. Я досліджував цю тему. Бабуся дійсно була, але вона була в штаті Кентуккі в США. Зі студентом дійсно була ситуація, проте це був одиничний випадок в Кіровоградській області. Тобто, якогось тотального зубожіння населення через азартних ігор не відбувалося», – пояснює директор аналітичної групи «Левіафан».
Мельник додав, що законопроєкт про заборону азартних ігор був далекий від ідеального.
«Він складався з кількох статей, я б такий законопроєкт написав на коліні за одну годину. Документ не був комплексним. Він складався з двох речей. Перша – заборонити. Друга – пізніше розробити інший законопроєкт, який регулюватиме гральний бізнес.
Величезна галузь пішла 3 тінь. З’явилися величезні тіньові гроші, які потім можна було використовувати у своїх політичних цілях. Якщо до травня 2009-го року гральний бізнес платив податки, то після травня 2009-го року він продовжив існувати, просто платив не податки, а практично ті ж суми, однак в кишені деяких чиновників.
Згодом настав 2012-й рік, коли потрібно було під «Євро» хоч щось вирішувати. Адже з одного боку гральний бізнес заборонений, а з іншого – по всій країні гральні заклади. Треба було щось робити, тому що іноземці б не зрозуміли. Легалізували лотереї. Чим все це закінчилося? Всі гральні заклади змінили вивіски, різко стали лотерейними залами. Ігрові автомати переробили для того, щоб це було хоч якось схоже на лотерею. За великим рахунком, тоді ліцензії отримали три оператори, які підім’яли весь ринок.
Зараз, у 2020-му році, ми вже вийшли на легалізацію грального бізнесу. На мою думку, процес не ідеальний. Але це хоча б щось. Важливо, що потрібно зробити – чітко прописати всі азартні ігри, що існують, і захистити права гравців», – підсумував пан Мельник в коментарі сайту Gamingpost.
Як повідомляв «Рейтинг Букмекерів», один з авторів реформи ринку азартних ігор, радник заступника очільника Офісу Президента Кирила Тимошенка Борис Баум заявив, що процес імплементації ЗУ «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» виходить на фінішну пряму.