Політолог-міжнародник Антон Кучухідзе – про особливості ліцензування майбутніх операторів азартних ігор в Україні.
Політолог-міжнародник Антон Кучухідзе – про особливості ліцензування майбутніх операторів азартних ігор.
«Минулого тижня спікер українського парламенту Дмитро Разумков підписав і направив на підпис президенту України Володимиру Зеленському закон «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор».
Ключовий аспект — це ліцензія на ведення діяльності з організації азартних ігор, без цього дозволу ринок просто не запуститься. Як це детально відбуватиметься — повинен прописати уповноважений орган (державний регулятор), але вже зараз, спираючись на текст законопроєкту 2285-Д, можливо побачити чіткі параметри ліцензійних умов, які регулятор визначить, а Кабмін потім їх затвердить.
По-перше, прийнятий закон передбачає кілька видів гральної діяльності, для кожної з яких необхідне отримання ліцензії на її здійснення. Так, в Україні дозволяється організовувати та проводити такі види азартних ігор: офлайн-казино, онлайн-казино, букмекерська діяльність (як у вигляді офлайн, так і онлайн); ігрові автомати і покер.
По-друге, закон містить чіткий і конкретний перелік вимог до юридичних осіб — операторів, які хочуть отримати ліцензію.
Так, відповідно до закону, організатором азартних ігор може бути виключно юридична особа — резидент України: яка створена і працює на території України в установленому законом порядку, а його основним видом діяльності є організація та проведення азартних ігор; яка має статутний капітал у розмірі не менше 30 мільйонів гривень, і який не може бути сформований шляхом бюджетних коштів (крім випадків з іподромами), а також коштів, джерело походження яких неможливо підтвердити на підставі офіційних документів; керівники, головний бухгалтер, власник істотної участі та кінцеві бенефіціарні власники якої мають бездоганну ділову репутацію і не є громадянами країни, офіційно визнаної країною-окупантом та/або країною-агресором щодо України; яка не є особою, прямо або опосередковано контрольованою резидентами країни-окупанта та/або країни-агресора.
Також компанія-оператор не повинна прямо або опосередковано володіти будь-якою частиною резидента іноземної держави-агресора або держави-окупанта. Крім цього, закон встановлює, що організаторами азартних ігор не можуть бути: банки та інші фінансові установи; неприбуткові установи та організації; юридичні особи, яким суд заборонив займатися організацією і проведенням азартних ігор.
По-третє, закон містить перелік вимог до акціонерів операторів, які хочуть отримати ліцензію.
Так, відповідно до закону, компанії, які хочуть займатися організацією азартних ігор не можуть мати в складі своїх учасників (акціонерів) органи місцевого самоврядування або юридичні особи, внесені до реєстру неприбуткових організацій і установ (крім випадків з іподромами).
Також не можуть бути учасниками (акціонерами) таких компаній кінцеві бенефіціарні власники резидента іноземної держави-окупанта або держави-агресора. Таким чином, якщо ви є кінцевим бенефіціаром якоїсь російської компанії, то стати акціонером оператора азартних ігор в Україні у вас не вийде, такій компанії просто не видадуть ліцензію або позбавлять її, якщо такий суб’єкт став акціонером вже після отримання оператором ліцензії.
Крім цього, учасниками (засновниками, акціонерами) компаній — організаторів азартних ігор не можуть бути юридичні особи, зареєстровані в країнах, внесених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) до списку країн, які не співпрацюють або співпрацюють неналежним чином у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення.
По-четверте, закон ніде не обмежує кількість ліцензій до видачі на одного оператора.
Тобто одна юридична особа — оператор може володіти декількома ліцензіями для різних видів гральної діяльності. Єдине обмеження, передбачене законом, полягає в тому, що ліцензія дає право використовувати тільки один бренд організатора азартних ігор, але знову ж юридична особа — оператор може володіти декількома брендами. В цілому ж закон передбачає 11 видів ліцензій, а саме:
1) для організації та проведення азартних ігор в ігрових залах казино;
2) для організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет;
3) для проведення букмекерської діяльності;
4) для організації та проведення азартних ігор у залах ігрових автоматів;
5) для провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в покер в мережі Інтернет;
6) на ігровий стіл та/або на ігровий стіл з кругом рулетки;
7) на букмекерський пункт;
8) на ігровий автомат;
9) на проведення діяльності з надання послуг у сфері азартних ігор;
10) на проведення діяльності з проведення парі тоталізатора на іподромі;
11) інвестиційна ліцензія.
Ось важливі моменти, на які слід звернути увагу майбутнім операторам азартних ігор в Україні. Після підписання президентом і внесення технічних правок, а також виділення коштів на функціонування уповноваженого органу, уряд займеться створенням профільної Комісії. А вже ця інституція, в свою чергу, розпочне розроблення безпосередньо ліцензійних умов для кожного виду діяльності в сфері організації та проведення азартних ігор.
Справа зараз суто за бюрократією, сам же прийнятий закон наводить порядок в країні та допомагає детінізувати багатомільярдний ринок. За найскромнішими підрахунками цей ринок становить понад $1 млрд.
Від закону щодо легалізації грального бізнесу виграють усі: країна отримує гроші в бюджет, а також додаткову підтримку для фінансування медицини, спорту, культури й науки; на додачу до цього держава отримує соціальну роль цілого сегмента економіки — традиційно оператори азартних ігор на Заході є донорами та меценатами різних сфер життя і діяльності громадян; бізнес отримує можливість існувати в межах правового поля і залучати на білий український ринок західні інвестиції; громадяни України, особливо діти та молодь, отримують захист від усіляких шахраїв, які не зможуть заманити кого-небудь із заборонених гравців в легальні гральні зали або казино, оператори азартних ігор внаслідок введення системи ідентифікації гравця просто не пропустять оффлайн і онлайн осіб, що не мають права грати (особи молодші за 21 рік і лудомани).
Детінізація економіки, залучення інвестицій, розвиток інфраструктури міст, наповнення бюджету країни — це основні кити, на яких тримається ініціатива влади щодо легалізації азартних ігор в Україні. На Заході вже давно так живуть, в Україні ж зараз з’являються перші можливості з впровадження цивілізованого сегмента азартних ігор», – цитує Кучухідзе «НВ Бізнес».
Сьогодні, 11-го серпня, Президент Володимир Зеленський поставив підпис під законом про гральний бізнес, який парламент ухвалив у другому читанні та в цілому 14-го липня