Політолог-міжнародник Антон Кучухідзе на прикладі Великобританії пояснив, якою повинна бути державницька політика у сфері регулювання ринку азартних ігор.
Кучухідзе на прикладі Великобританії пояснив, якою повинна бути державницька політика у сфері регулювання ринку азартних ігор
Сьогодні у Верховній Раді депутати відхилили усі три проєкти постанови про скасування рішення щодо законопроєкту №2285-Д «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор». На думку Кучухідзе, сьогодні опозиція провалила останні спроби заблокувати створення цивілізованого грального ринку:
«У Верховній Раді були провалені останні спроби заблокувати легалізацію грального бізнесу, і навіть соціологія, що демонізує легалізацію азартних ігор, не допомогла корупціонерам зупинити детінізацію ринку.
Через «наївність» власної душі головні політикани, «самі того не розуміючи», виступали за збереження корупційних схем, за те, щоб кошти йшли повз бюджет, за те, щоб у дітей не було захисту держави, за те, щоб лудоманів заманювали в ігрові зали, і щоб, в цілому, в Україні не скорочувався тіньовий сектор.
Якщо вдуматися в ціль цих дрібних критиканів, то диву даєшся, коли усвідомлюєш, для чого вони все ж демонізували легалізацію грального бізнесу – просто для політичного піару, щоб навіть на шкоду країни виступити проти Президента Зеленського.
Адже, головним ініціатором легалізації грального бізнесу був саме Президент України, а потім вся його політична команда підтримала його починання і, нарешті, детінізувала цю сферу бізнесу.
Очевидно, що це проривне рішення для України, особливо з точки зору наповнення бюджету і боротьби з корупцією. Кейс легалізації грального бізнесу дуже показовий для української політичної системи: опозиція замість професійної дискусії протиставляє популізм і міфи.
Однією з головних страшилок політиканів в останні тижні роботи Верховної Ради було те, що все пропало, і тепер діти гратимуть в казино.
Насправді, після легалізації грального бізнесу, у дітей не буде доступу до азартних ігор, інакше кримінальна відповідальність і позбавлення ліцензії чекатиме такого «оператора» грального бізнесу.
Звичайно, зважаючи на те, що майже 12 років в Україні не було державної політики щодо регулювання грального бізнесу, тому люди слабо собі уявляють, як це все буде працювати. Крім слів «бандитизм» і «дах» псевдоопозиціонери нічого не хотіли професійного розповісти своїм виборцям. Але ж, цим критиканам важко з себе видавити правду щодо того, що легальний гральний бізнес – це не тільки наповнення бюджету країни, а це ще й підвищена соціальна відповідальність, до якої більшість опозиціонерів на особистісному рівні просто не звикла», – констатує Кучухідзе
Щоб відчути, як держава на ділі захищає громадян і забезпечує соціальну відповідальність у сфері азартних ігор, варто розглянути приклад Великобританії. Потрібно відзначити, що це країна займає в Європі 2-е місце за обсягами перерахувань грошових коштів до бюджету країни від азартних ігор – більше $ 19 млрд. Бізнес багато заробляє, держава отримує високі відрахування, і в цей самий час і бізнес, і держава працюють над зменшенням загроз для ризикованих соціальних груп.
«Абсолютно логічно, що найбільш чутлива соціальна група – це діти. До прикладу, в Британії державну політику з регулювання азартних ігор реалізує Gambling Commission (далі – Регулятор). Даний регулятор проводить щорічно дослідження серед дітей і молоді, і вивчає реальні проблеми цієї соціальної групи.
Так, за даними за 2019-й рік, які зібрав Регулятор стало зрозумілим, що 36% дітей у віці від 11-ти до 16-ти років якимось чином витратили гроші на азартні ігри (або грали між собою, або знайшли доступ на заблоковані сайти онлайн-казино, або через сайти відео ігор потрапляли на нелегальні ресурси), але ніяк не опинилися в казино. У Британії встановлено віковий ценз – тільки з 18-ти років ти можеш брати участь в азартних іграх, і існує тільки один виняток – з 16-и років підліток має право спробувати удачу в лотереї.
Безумовно, 36% – це дуже багато. Наприклад, 5% з цих дітей грали на гроші один проти одного в реальному житті, і очевидно, що вони не розуміють, як правильно потрібно це робити, і для чого це потрібно. Тут і вступають в дію не політикани, а налагоджена державна політика, до якої повинна прагнути й Україна.
Виконавчий директор Регулятора Тім Міллер прокоментував відповідну ситуацію таким чином:
«Захист дітей та молодих людей від шкідливих речей гемблінгу є колективною відповідальністю і вимагає від усіх нас, інших держорганів, уряду, операторів азартних ігор, благодійних організацій, вчителів та батьків спільної роботи для досягнення прогресу».
Прогрес же не змусив себе довго чекати: українські політикани скористалися б такою статистикою і знову почали свою мантру про закриття грального бізнесу, в Британії ж – вчинили дуже мудро і в рамках ефективної державної політики.
Регулятор провів консультації з іншими державними органами, і, в результаті, країна отримала продуктивний механізм по додатковому захисті дітей від шкідливих факторів гемблінгу: в березні 2020-го року Міністерство освіти Британії зробило обов’язковим для вивчення школярами предмет, пов’язаний з гемблінгом, в рамках навчальної програми ЛСМЕП (програма особистого, соціального, санітарно-медичного та економічного просвітлення), кажучи простою мовою, це предмет, багатьом знайомий в Україні, як предмет «Основи безпеки та життєдіяльності».
Тепер дітей у Британії будуть вчити, що таке гемблінг, і як з цим поводитися. Більш того, вже професійна Асоціація у сфері освіти (PSHE Association), яка допомагає в Британії реалізовувати програму ЛСМЕП, вже розробила і представила методологію і зміст двох уроків для школярів, що стосуються азартних ігор.
Крім цього, Регулятор публікує, умовно кажучи, інструкції для батьків, як не допустити дітей до азартних ігор, а оператори гральної індустрії минулого року виділили понад 100 млн фунтів стерлінгів на вивчення і протидію різноманітних загроз соціального характеру, які можуть виникнути від азартних ігор.
Наповнення бюджету країни, створення понад 100 тисяч робочих місць, шкільні предмети для дітей, виділення сотень мільйонів доларів на різні соціальні дослідження і грантові програми щодо захисту суспільства від якихось шахраїв, які «представляють» операторів азартних ігор, були б неможливі, якщо в Британії гемблінг був би заборонений, або ж були б такі низькі дискусії в парламенті, які нав’язувала українська опозиція.
З досвіду Британії просто очевидним стає, наскільки у наших політиканів обмежені знання у сфері того, чим є ефективна державна політика у сфері регулювання грального бізнесу. Не звикли опозиціонери створювати, а звикли валити та голосувати за схеми», – підсумував Кучухідзе у власному блозі на сайті «Українські новини».