Політолог-міжнародник Антон Кучухідзе вважає, що Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей неодмінно доведе свою ефективність, а Кабінет Міністрів за місяць затвердить умови ліцензійні умови для майбутніх гемблінг-операторів. Про це він написав у власному блозі на сайті «Українські новини».
Кучухідзе: «Орієнтовно до 10-го грудня Кабмін затвердить ліцензійні умови для грального бізнесу»
«У Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей така ж доля, як і у процесу легалізації грального бізнесу – всюди їх критикують, але без фактажу.
Якщо згадати день голосування в ВР за легалізацію азартних ігор, то той період був дуже знаковим: по-перше, нова політична еліта країни на чолі з Президентом Зеленським не просто оголосила війну корупційному монстру, створеному за допомогою лотерейників і тіньовиків, а й почала завдавати системні удари по корупціонерах у цьому сегменті, чого не робилося в країні майже 12 років;
По-друге, як наслідок першого фактора, за різними даними, стало відомо, що готель «Дніпро» вдалося продати за 1,1 млрд грн, якраз, з урахуванням можливості відкриття в готелях гральних закладів. Тобто влітку ми були в ситуації, коли гральний ринок не запрацював повністю, але вже почав приносити гроші державі. Ось щось подібне, зараз демонструє і регулятор, тільки трохи в іншому, але також у позитивній площині.
Річ у тому, що згідно з проєктом бюджету на 2021-й рік, прийнятому парламентом у першому читанні (законопроєкт № 4000, додаток №3) передбачено, що на забезпечення роботи регулятора держава витратить понад 56 млн грн. Очевидно, що це абсолютно не космічні цифри щодо витрат на утримання спецоргану.
Інформаційні нападки з приводу ефективності роботи регулятора розбиваються об елементарний фактаж: просто потрібно порахувати, скільки країна витратить і скільки отримає. Це не складно робиться, але політиканам просто не до цього. З доходами дійсно дивна ситуація склалася, коли Мінфін забув їх вказати в проєкті бюджету на 2021-й рік, тому візьмемо орієнтовну цифру, яку озвучив Президент України під час послання до Верховної Ради – 5 млрд грн.
Отже, 2 цифри: витрати – понад 56 млн грн, доходи – 5 млрд грн, тоді виходить, що кількість доходів у 89,2 раза більша. Ось від цієї цифри і можна відштовхуватися, і стверджувати, що Комісія з регулювання азартних ігор доведе свою ефективність, а також окупить в 10-ки разів витрати на себе. Ефективність державного органу завжди можна визначити в конкретних цифрах.
5 млрд грн доходів до бюджету від азартних ігор у 2021-му році – це абсолютно реальна цифра, адже ринок вже на порозі видачі перших ліцензій. Кабмін орієнтовно до 10-го грудня повинен вже затвердити ліцензійні умови і компанії зможуть подаватися на отримання дозволів для ведення діяльності, пов’язаної з організацією та проведенням азартних ігор.
Оптимізму додають і слова пана Арахамії, який недавно заявив, що вже десятки потенційних ліцензіатів звернулися до регулятора. Представники готельної індустрії також відзначають, що спостерігають величезний інтерес інвесторів після прийняття закону про легалізацію азартних ігор, і навіть коронавірус їх не зупиняє, а польські експерти дають прогнози, що якщо український ринок буде успішно організований, то Україна може претендувати на статус головного пункту входу на ринок всього СНД для західних компаній», – резюмував політолог міжнародник.
Як повідомляв «Рейтинг Букмекерів», членкиня Асоціація правників, адвокатка Ario Law Firm Наталія Швець проаналізувала сьогоднішнє становище на ринку азартних ігор України.