Факт відсутності ухвалення законопроєкту щодо оподаткування організаторів азартних ігор є перешкодою для видачі ліцензій на провадження гральної діяльності, вважає народний депутат від фракції «Слуга Народу», голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Про це він розповів в інтерв’ю виданню «Укрінформу».
Гетманцев озвучив власну версію того, чому гальмується запуск ринку азартних ігор
– Верховна Рада ухвалила ще не всі законопроєкти, які необхідні для повноцінного запуску ринку грального бізнесу. Зокрема, до питання оподаткування ще не дійшли, а законопроєкт щодо усунення колізії в законі в частині формування комісії – провалили. Коли парламент планує повернутися до цих питань?
– Ми не можемо до законопроєкту про усунення колізії повернутися на цій сесії, лише – на наступній, тому що якщо Верховна Рада відхиляє закон, то він може бути розглянутий знову не раніше наступної сесії. Мені не є зрозумілим рішення колег, які не підтримали його, це абсолютно технічний законопроєкт.
Законопроєкт про оподаткування рекомендований комітетом до зали. Він передбачає єдину ставку податку для всіх, незалежно від виду грального бізнесу. Немає такого, як було раніше – у кого лобіст сильніший, той виторговує собі нижчу ставку.
Ставка єдина для всіх, умови єдині для всіх – будь ласка, ідіть працюйте і платіть державі гроші. Крім цього, треба зазначити, що ми говоримо не тільки про податок на прибуток, ми говоримо про додатковий податок саме з грального бізнесу – 10% понад податок на прибуток. І оподаткування виграшів також.
– Питання щодо колізії в законі щодо формування комісії. Законопроєкт, який мав це виправити, Рада провалила. В ньому пропонувалося формування комісії саме на базі Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, однак уряд уже сформував комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, яка вже видає ліцензії. Власне, ви плануєте все-таки залишитися на цій моделі – коли Комісію формує уряд?
– Там було три законопроєкти. Один пропонував формувати Комісію на базі комітету, другій – на базі Кабінету міністрів і третій – теж Кабінету міністрів. Я переконаний, що це неконституційно, якщо комітет Верховної Ради буде створювати комісію, не треба підміняти виконавчу владу.
Комісія, яка створена, вона була створена відповідно до «антиковідного» закону, який давав можливість Кабінету міністрів призначати чиновників категорії «А» поза конкурсом саме на період карантину.
Коли карантин завершиться, цю Комісію треба буде змінювати і проводити відкритий конкурс, і тоді питання цієї поправки буде дуже актуальним. Я думаю, що ми у вересні зареєструємо цей законопроєкт і швидко його проведемо.
– У бюджеті на цей рік закладено 7,5 млрд грн доходів від продажу ліцензій на ведення грального бізнесу. Зважаючи на те, що досі не ухвалили всі необхідні законодавчі акти для запуску ринку, чи можуть реалізуватися ці очікування?
– Це є перешкодою, я з вами абсолютно погоджуюся. Відсутність податкового закону є перешкодою для того, аби видавали ліцензії, це правда. Вони працювати можуть, але для певних видів діяльності такі умови оподаткування, які передбачені зараз, не є вигідними.
Наприклад, зали гральних автоматів по нашому закону можуть організовуватися в готелях 3, 4, 5 зірок. Але при цьому ми в законі їх зобов’язали, що виграшний фонд у них може бути не менше 90%, тобто вони 90% повинні віддавати гравцям.
А в Податковому кодексі визначається на сьогодні, що ставка оподаткування з них – 10% з обороту.
Таким чином, вони фізично не можуть працювати. Або вони повинні, отримуючи ліцензію, розуміти, що вони будуть працювати в тіні, ми людей ставимо в якесь абсолютно абсурдне становище.
– У зв’язку з цим у мене запитання, чи можливі ще зміни в умовах, порядку ведення грального бізнесу?
– У нас дійсно високі плати на ліцензії, чи не найвищі у світі. Ми дуже довго ухвалювали цей, основний закон про легалізацію грального бізнесу, проводили консультації з різними гравцями на ринку, які працювали до заборони, під час заборони.
Ті податкові ставки, які ми ввели, є певною мірою компромісними. Ми дійсно хотіли зібрати якомога більше, але при цьому дати можливість бізнесу також заробляти. І саме тому ті умови оподаткування, які ми запропонували – єдина ставка для всіх – вони для нас повинні сприйматися в контексті ліцензування також. Ліцензія завелика, але з іншого боку – ми маємо підвищене, але справедливе оподаткування.
– Під час ухвалення податкових законопроєктів щодо грального бізнесу було дуже багато дискусій…
– Я стежу за цією сферою з 1997-го року. Так було завжди. Завжди гральний бізнес притягував лобістів. Однак, зараз, безперечно, пристрасті розпалені.
Всі намагаються проштовхнути свій інтерес на шкоду інтересам інших гравців ринку.
У нас навіть є такий кумедний депутат, який спочатку відстоював одну ставку оподаткування для всіх видів грального бізнесу, подав відповідний законопроєкт, підтримав його на комітеті, а потім десь через рік, чомусь (посміхається), змінив свою думку на протилежну, – різні ставки для всіх, яку почав відстоювати з таким самим натхненням.
Як інформував «Рейтинг Букмекерів», нещодавно набуло чинності рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей «Про затвердження Переліку грального обладнання, що підлягає сертифікації».