Юрист: «Міжнародні гральні компанії не розвивають проєкти в Україні через неясність з податками»

Фахівець у галузі права Ілля Мачаваріані розповів про реакцію міжнародних операторів на ухвалення законопроєкту № 2285-д «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор» в другому читанні та підписання документу головою Верховної Ради. Його слова наводить видання Login Casino.

– Як міжнародні оператори відреагували на ухвалення законопроєкту № 2285-д в другому читанні та підписання документу головою Верховної Ради?

– Коли Верховна Рада проголосувала в другому читанні за законопроєкт № 2285-д, усі дуже зраділи, що це нарешті сталося, оскільки навколо цього процесу був постійний резонанс. Однак усе відбулося не до кінця, адже є податки, за якими досі нічого незрозуміло. Бізнес реагує на таку ситуацію однозначно – здебільшого ніхто не готовий наразі сказати, чи піде в Україну, адже саме податки є ключовим показником для розрахунку маржинальності юрисдикції, де працюватиме оператор. Навіть із розумінням того, що є ліцензійні платежі та вже відомий їхній розмір, все одно порахувати економіку без оподаткування неможливо. Також міжнародні оператори звертають увагу і на той факт, що певний час не працюватиме система онлайн-моніторингу.

Так, є низка гральних компаній, які вже підготувалися та зареєстрували юридичну особу на території України. Однак глобальні міжнародні гральні компанії через відсутність податків не обговорюють конкретні плани та поки що не розвивають проєкти по Україні.

– Наразі у ВР є проєкт закону № 2713 саме з оподаткування грального бізнесу. І за інформацією з кулуарів, у профільному комітеті вже дійшли згоди щодо розміру податків. Цього для орієнтира недостатньо?

– Дійсно, зараз у профільному комітеті обговорюють показники, що діятимуть після запуску системи онлайн-моніторингу:

5% GGR tax – для букмекерів;

10% GGR tax – для онлайн-казино;

12,5% GGR tax – для ігрових автоматів;

18% cjrporate tax – на прибуток.

Загалом, це навіть доволі непогано у порівнянні з іншими юрисдикціями.

Проте всі розуміють, що ситуація із законом просувалася доволі напружено, тому з оподаткуванням із високою ймовірністю відбуватиметься так само. Тому треба чекати остаточних цифр, а вони будуть приблизно восени.

– Чи можна розпочати роботу без системи онлайн-моніторингу?

– Закон це дозволяє і навіть передбачає. Законотворці дали таку можливість, оскільки потрібен час, щоб її створити й запустити. Поки немає системи онлайн-моніторингу, не буде оподаткування (GGR), що цілком логічно, адже для розрахунку потрібен обіг оператора за певний період. А якщо регулятор цього побачити не може, відповідно, й податок стягувати теж не може. За таких умов вартість ліцензій тимчасово збільшена втричі, а нові ліцензіати фіксуватимуть свої показники внутрішніми засобами. І я думаю, якраз тут виникатиме багато питань.

– А що з податком на виграш – чи знизять його або зовсім приберуть?

– Особисто для мене тут ясності немає. Причому не тільки щодо цього податку. Відомі наразі цифри з оподаткування – не фінальні. На виході вони будуть іншими. Тому, повторюся, про це варто більш детально говорити восени.

– Які ще моменти викликають занепокоєння в міжнародних операторів?

– Думаю, варто виділити ще дві глобальні проблематики: створення регулятора й ухвалення підзаконних актів.

Стосовно регулятора – від того, які люди представлятимуть державу в гральному бізнесі, залежить дуже багато. Якщо посади обійматимуть кваліфіковані фахівці, тоді регулятор і оператори говоритимуть на одному рівні.

Терміни на створення регулятора залежать від організації цього процесу. Загалом, це має бути два місяці. Але наразі розуміння того, як його формуватимуть, немає, оскільки в законі передбачені дві суперечливі позиції: перша – формування регулятора спеціально створеною комісією, друга – Кабінетом міністрів.

Але якщо відійти від процедурних моментів, то, на мою думку, важливо, чи вже є розуміння в президента або наближених до нього людей, кого б вони хотіли бачити на позиції голови регулятора. Якщо така кандидатура вже є, то на просторах колишнього Радянського Союзу це стане квазіформальністю. Коли ж розуміння немає та буде справді конкурентний процес, тоді за цим буде цікаво спостерігати, але часу знадобиться більше ніж два місяці.

Другий блок – ухвалення підзаконних актів – також може мати суттєвий вплив на формування грального ринку в Україні. Власне, їх розробка передбачена в законопроєкті № 2285-д. Наприклад, якщо розглядати підзаконний акт, що стосуватиметься ліцензійних вимог, то він може встановлювати детальний перелік документів, необхідних для отримання ліцензії. Зокрема, стосовно підтвердження походження коштів, бенефіціарів (і того, чи не відносяться вони до країни-агресора). Наразі ці й інші питання залишаються відкритими. Тут ризик у тому, що підзаконні акти з розумного регулювання майбутнього ринку можуть створити абсолютно драконівську історію, через що працювати буде дуже складно.

І ще важливо, якою буде робоча група, яка створюватиме ці підзаконні акти. До речі, в законопроєкті № 2285-д термін на її створення не прописаний. Я дуже сподіваюся, що вона вже існує неформально. Інакше, якщо ні, і її збиратимуть похапцем тільки після підписання президентом закону, боюся, на нас чекатиме складний і довгий процес. Звідси може випливати подальше ускладнення структури ринку. Тут, як і з оподаткуванням, моя рекомендація – чекати.

– Яке найбільш популярне запитання вам ставили представники грального бізнесу стосовно легалізації грального ринку в Україні останнім часом?

– Запитання про те, коли можна податися на ліцензію. Моя позиція щодо цього така: раніше весни 2021-го року цього ніхто не зможе зробити. На цей законопроєкт впливає чимало явних і прихованих факторів. І саме з огляду на них я даю такий прогноз.

Раніше повідомлялося, що через неузгодженості із правками президент України Володимир Зеленський може накласти вето на закон про гральний бізнес. Якщо це станеться, документ повернуть на доопрацювання у Верховну Раду.

Верховна Рада легалізувала гральний бізнес в Україні