З кінця 2019 року Верховна рада України розглядає законопроєкт про діяльність азартних ігор на території країни. У січні 2020 року депутати ухвалили закон, при цьому до нього надійшло 3,5 тисяч поправок. Через пандемію коронавірусу подальший розгляд проєкту закону відкладався, проте в червні, як очікується, депутати розглянуть його у другому читанні.
Рада готується до другого читання закону про гральний бізнес
У розпорядженні «Рейтингу Букмекерів» опинилася інформація про ключові положення законопроєкту, підготовленого до другого читання, яке має відбутися 16 червня.
Під дію закону потраплять такі види діяльності:
Хто не зможе отримати гральну ліцензію:
Вартість ліцензії може скласти 58 млн гривень на рік для казино в Києві, для інших міст – 29 млн на рік. Оператори казино будуть зобов’язані платити по 580 тисяч на рік за кожну рулетку і по 435 тисяч гривень на рік за кожен ігровий стіл.
Також в законопроєкті прописані обмеження щодо розміщення казино. У Києві гральні заклади повинні розміщуватися в 5-зіркових готелях з номерним фондом не менше 150 номерів, для інших міст – не менше 100 номерів. Крім того, казино можуть розміщуватися в гостьових будинках відпочинку площею не менше 10 тисяч м², а також в готелях в спеціальних гральних зонах, також з площею не менше 10 тисяч м².
У казино, розташованих в містах з населенням більше 500 тисяч людей, мінімальна кількість ігрових столів становить 10 штук (2 з яких – рулетки), а також 50 ігрових автоматів. У містах з населенням менше 500 тисяч людей казино повинно мати мінімум 5 ігрових столів (мінімум 1 рулетка) і 20 ігрових автоматів. Якщо казино буде розташовано в спеціальній гральній зоні, то необхідно мати принаймні 20 ігрових столів (4 рулетки), 250 ігрових автоматів і зону харчування.
Також до закладів пред’явили вимоги щодо кількості працівників: мінімум 50 співробітників для казино, розташованих за межами гральних зон, а також мінімум 200 співробітників для казино в гральній зоні. Площа самого казино не може бути меншою 500 м².
Крім того, програмне забезпечення та ігрове обладнання казино повинно бути сертифіковане українською владою або закордонним акредитаційними органом за стандартами, встановленими проєктом закону про легалізацію грального бізнесу.
Разом з тим операторам казино дозволять проводити турніри покеру. При цьому організація лотерей і приймання ставок на території казино будуть заборонені.
Вартість ліцензії онлайн-казино буде варіюватися. Вона становитиме 19 млн гривень на рік до підключення системи моніторингу доходів і 6,3 млн – після підключення такої системи.
Устаткування і програмне забезпечення повинне бути сертифіковане в такому ж порядку, як і програмне забезпечення та обладнання для наземного казино.
Автори законопроєкту вказують, що оператори онлайн-казино отримають право приймати ставки як від громадян України, так і від іноземців.
У документі наголошується, що оператори онлайн-казино не мають права організовувати турніри покеру без отримання відповідної покерної ліцензії. Також для них діє заборона на організацію лотерей і приймання ставок на ці події.
Нове законодавство не буде по-різному ліцензувати діяльність з приймання онлайн-ставок і діяльність ППС. Вартість букмекерської ліцензії складе 87 млн гривень на рік до введення системи моніторингу доходів і 29 млн – після. Крім того, оператори пункту приймання ставок будуть платити по 145 тисяч гривень за кожен ППС.
ППС в Києві зможуть відкриватися в 3-, 4- і 5-зіркових готелях з номерним фондом не менше 50 номерів, в інших містах – не менше 25 номерів. Також пункти приймання ставок можна буде відкривати на іподромах. Мінімальна площа приміщення, в якому буде розміщуватися ППС не може становити менше 50 м². Ігрове обладнання і програмне забезпечення повинне бути сертифіковане в такому ж порядку, як і програмне забезпечення та обладнання для онлайн-казино.
Як і онлайн-казино, українські букмекери зможуть приймати ставки онлайн як у громадян країни, так і в іноземців. Разом з тим букмекерам буде заборонено приймати ставки на онлайн-казино і лотереї, в тому числі іноземні.
Вартість ліцензії для операторів таких гральних закладів складе 7,3 млн гривень на рік. Власники залів ігрових автоматів будуть платити по 87 тисяч на рік за кожен ігровий автомат до введення системи моніторингу та по 29 тисяч – після.
У Києві заклади зможуть розміщуватися в 3-, 4- і 5-зіркових готелях, розрахованих не менше, ніж на 50 номерів, при цьому площа приміщення, в якому розташовується зал ігрових автоматів, не може бути меншим за 300 м². В інших містах зали з ігровими автоматами не можуть розміщуватися в готелях, менш ніж на 25 номерів, а площа повинна складати не менше 150 м².
Устаткування і програмне забезпечення повинне бути сертифіковане в такому ж порядку, як і програмне забезпечення та обладнання для наземного казино.
Разом з тим існує і максимальне обмеження – не більше 250 ігрових автоматів на одну ліцензію.
Вартість ліцензії оператора онлайн-покеру складе 5 млн гривень на рік. До них також будуть пред’являтися вимоги щодо сертифікації обладнання і програмного забезпечення, як у випадку з наземними казино. Грати в онлайн-покер зможуть громадяни України та іноземці.
Про те, що змінилося в проєкті в порівнянні з його редакцією, ухваленою у січні 2020, «Рейтингу Букмекерів» розповів Ілля Мачаваріані, керівник міжнародної юридичної фірми Dentons.
«Законопроєкт був розглянутий і ухвалений Верховною Радою 16 січня 2020 роки після тривалих дискусій. Майже через півроку можна констатувати, що побажання міжнародного бізнес-співтовариства були деякою мірою почуті», – заявив експерт.
Він підкреслив, що вартість низки ліцензій суттєво скоротиться після введення системи моніторингу доходів операторів азартних ігор.
«Так, була суттєво знижена сума ліцензійних платежів. У січневій версії ліцензійний платіж для наземних казино в Києві становив 327 млн/650 млн гривень (в залежності від номерного фонду готелів, в якому буде розташовуватися заклад), а для онлайн-казино – 340 млн. Вартість букмекерської ліцензії становила трохи більше 600 млн гривень на п’ять років. Зараз пропонується імплементувати комбінований підхід: поки не введена в дію система онлайн моніторингу (і, як наслідок, у регулятора немає можливості контролювати діяльність операторів в лайв-режимі), ліцензійні платежі будуть відносно досить серйозними (але все одно меншими, ніж пропонувалося в січневій версії), в свою чергу, як тільки система моніторингу буде введена в дію – тверді ліцензійні платежі знижуються і держава буде заробляти з галузі за допомогою податку на GGR, який буде можливо адмініструвати завдяки системі онлайн-моніторингу», – сказав Мачаваріані.
«Загалом можна констатувати, що рух назустріч ринку почався, але будь-які остаточні висновки потрібно відкласти до моменту, поки закон не буде підписаний президентом Зеленським», – резюмував експерт.