Економічний експерт, віцепрезидент Українського союзу промисловців і підприємців Віктор Скаршевський поділився своїм баченням щодо оподаткування гральної галузі після її легалізації.
Економіст запропонував скасувати податок на дохід від діяльності з організації та проведення азартних ігор.
«Доходи від легалізації грального бізнесу в Законі про держбюджет на 2020 рік передбачені в розмірі 3 млрд грн. Доходи до держбюджету заплановані, а Закону про легалізацію грального бізнесу – немає.
Вже закінчується перший місяць 2020 року, а Закон про гральний бізнес досі не прийнятий. «Турборежим» в цьому питанні дав збій.
Наразі ситуація виглядає наступним чином:
З грудня 2019 року практично всі гральні заклади в Україні закриті. Цьому передував провал голосування у Верховній Раді в першому читанні за законопроєкт № 2285-д.
19 грудня 2019 було провалено голосування, а вже 20 грудня 2020 уряд прийняв постанову про тотальне закриття всіх гральних закладів, щоб простимулювати тих, хто не зумів визначитися.
Той факт, що Україні потрібна легалізація – очевидний. Адже починаючи з 2014 року, під виглядом лотерей (механізм субліцензій) розплодилося безліч гральних закладів.
Створилася парадоксальна ситуація: з 2009 року гральні заклади в Україні заборонені на законодавчому рівні, але по факту, на кінець 2019 року, їх стало більше, ніж до заборони. При цьому, до 2009 року, гральний ринок працював в легальному полі без наявності монополії, і поповнював бюджет країни.
16 січня 2020 Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт про легалізацію. Але закладена ціна ліцензій на цей вид діяльності запропонована без урахування податкового законодавства. Трохи абсурдна ситуація – метою є легалізація, а уточнити про податки забули.
Безумовно, щоб детінізація грального бізнесу відбулася, необхідно зважено підійти до оподаткування цього виду діяльності. Інакше бізнесу буде простіше і вигідніше залишатися в тіні.
На сьогодні у світі існує два основних підходи:
Такий розраховується за спеціальними правилами та передбачає ефективну роботу системи онлайн-моніторингу. Очевидно, що такий підхід вимагає істотних витрат на адміністрування системи в цілому.
Якщо Парламент насправді бажає легалізувати гральний бізнес, а не загнати його непомірним податковим та адміністративним навантаженням в глибоку тінь, то краще вибрати перший підхід.
Тим більше що адміністрування стандартного податку на прибуток і простіше, і дешевше.Тому, бажано скасувати податок на дохід від діяльності з організації та проведення ігор, який зараз становить 18%. Цей податок не повинен сплачуватися додатково до сплати податку на прибуток, який також становить 18%.
Крім цього, з точки зору залучення туристів в Україну, необхідно звільнити виграші від сплати податку на доходи фізичних осіб (включаючи військовий збір). Як це зроблено в таких країнах, як Канада, Угорщина, Румунія, Італія, Великобританія та ін.
Тому можна вже починати робити ставки, який підхід обере парламент – перший або другий», – написав Скаршевський у своєму блозі на korrespondent.net.
Нагадаємо, 20 грудня минулого року, Кабінет Міністрів України заборонив займатися гральним бізнесом під виглядом національних лотерей. Того ж дня міністр МВС Арсен Аваков заявив, що усі гральні заклади в Україні повинні припинити своє функціонування.
А 16-го січня цього року, Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №2285-д про легалізацію грального бізнесу в Україні. «За» проголосувало 260 народних депутатів.
Зазначимо, що виключається положення про можливість розміщення залів ігрових автоматів і букмекерських пунктів в окремих будівлях. Зали гральних автоматів дозволяється розміщувати винятково в готелях (п’ять зірок). Площа таких закладів повинна складати не менше 500 квадратних метрів. Крім того, передбачається збільшення віку гравця з 18 до 21 року, а також встановлюються вимоги до гравців і їхньої ідентифікації, а також жорсткі фінансові санкції за невиконання таких вимог.