Співзасновник «Української Фабрики Думки», аналітик, економічний експерт Юрій Гаврилечко вважає, що оператори грального бізнесу, які зацікавлені у роботі на вітчизняному ринку, повинні посилено готуватися, щоб не прогавити момент запуску легалізованого грального бізнесу.
Гаврилечко дав кілька порад операторам грального бізнесу перед запуском ринку
«На останньому літньому парламентському тижні Верховна Рада, нарешті, через майже пів року обговорень і розгляду більш ніж 3500 поправок, прийняла Закон України «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор».
Зазначу, що зараз на слуху саме останні баталії навколо прийнятого документа, хоча спроби повернути гральний бізнес з «тіні», куди він потрапив завдяки рішенню уряду Тимошенко у 2009-му році, робилися з 2014-го року. Але тільки на початку нинішнього року законопроєкт потрапив під купол будівлі парламенту і був схвалений в першому читанні, а 13-го серпня 2020-го року його вже підписав президент.
Наразі ми вже перебуваємо на такому етапі формування грального ринку в Україні, що тепер м’яч одночасно на половині і держави, і бізнесу.
З одного боку, для того, щоб законопроєкт запрацював, Верховна Рада повинна розблокувати процедуру формування державного регулятора. Але для повної картини й, нарешті, фінальної комплектації грального ринку потрібно ще і прийняти нове податкове законодавство, що дозволяє уникнути додаткового податкового навантаження на гравців і відкласти введення норм щодо GGR для операторів ринку. Це дозволить українському ігровому ринку залучити як додаткові інвестиції, так і серйозних гравців з-за кордону.
З іншого боку, бізнесу, вже треба думати, як організувати свою роботу. Якщо сидіти й чекати, що там і хто в верхах навирішує, то можна просто пропустити відкриття ринку через свою недолугість.
Перша і найголовніша задача для потенційних операторів – це збір грошей на відкриття бізнесу. Відкриття починається зі сплати вартості ліцензії. Потрібно не забувати, що в Україні встановили одну з найвищих плат за ліцензію за організацію будь-якого виду азартних ігор.
Якщо хтось думає, що відкрити легальне казино або букмекерські пункти – це дешево, швидко і просто, то нагадаю лише градацію вартості ліцензій:
1)Казино – ліцензія на 5 років коштує 60 тисяч мінімальних зарплат – 300 млн грн за казино в Києві та 30 тисяч мінімальних зарплат – 150 млн грн за казино в інших містах.
За гральне обладнання доведеться заплатити окремий щорічний внесок:
2) Зал ігрових автоматів – 7,5 тисячі мінімалок (37,5 млн грн) за п’ятирічну ліцензію. Плюс щорічно шість мінімалок за кожен автомат (30 тисяч грн).
3)Букмекерська діяльність – 30 тисяч мінімалок (150 млн грн) за п’ятирічну ліцензію. Плюс щорічно за кожен букмекерський пункт – 30 мінімалок (150 тисяч грн).
4) Онлайн казино – 6,5 тисяч мінімальних зарплат (33,25 млн грн) за п’ятирічну ліцензію.
5) Онлайн покер – 5 тисяч мінімалок (25 млн грн) за п’ятирічну ліцензію.
І це тільки вартість ліцензій! Але ж є ще й вартість оренди приміщень, постійні платежі за комуналку, витрати на персонал та обладнання, витрати на забезпечення безпеки та виконання вимог закону щодо ідентифікації гравців, витрати на інкасацію тощо.
Так, мало не забув, маркетинг і реклама – вони теж не безкоштовні й дуже жорстко обмежені за своїми можливостями в області поширення і використання. Що, між іншим, лише збільшує витрати на івент-заходи та створення або розміщення рекламних та PR-матеріалів.
У наших політиків і у непрофесійної громадськості таке відчуття, що операторам грального бізнесу гроші з неба падають. Багато з-поміж тих, хто очікує грошей в бюджет країни від легалізації азартних ігор, навіть не замислюються, наскільки будь-який вид грального бізнесу є витратним і технологічно складним, і скільки грошей потрібно на обслуговування всього цього добра.
Головний же мій меседж, щоб сам бізнес про це не забував. Різні інсайдери в ЗМІ повідомляють, що іноземні компанії все ж чекають, коли держава прийме зміни в закон і пройде етап формування державного регулятора.
Чекати нічого, легальний гральний бізнесу в Україні – це реальність, а не політичне гасло.
Просто хочеться, абсолютно безкоштовно, як консультант, порадити таким інвесторам не чекати біля моря погоди, оскільки ваші місця можуть зайняти інші, які вже готують себе до витрат на ліцензію, збирають гроші для статутного капіталу, а також шукають можливості забезпечити себе професіоналами як з точки зору IT, так і профільного юридичного супроводу свого бізнесу.
Перебуваючи в пасивному очікуванні, майбутні оператори можуть втратити свій шанс на конкуренцію, а ті, хто перебувають в активному режимі очікування, ті виграють велику частину ринку. Хто не ризикує, той не виграє!», – передає слова Юрія Гаврилечка «Корреспондент».