Юрисконсульт Taxus Law & Finance Марина Паламарчук – про історію грального бізнесу, як зараз справи з гральним бізнесом в онлайні у різних країнах та чи зможе Україна стати «новим Лас-Вегасом».
Чи зможе Україна стати «новим Вегасом»: міркування юриста
«Нещодавно в Україні ухвалили законопроєкт про легалізацію азартних ігор, завдяки цьому була скасована одинадцятирічна заборона. Тепер стала законною діяльність залів ігрових автоматів, казино, букмекерських контор, у тому числі й в онлайні.
Закон обговорювали пів року, він пережив близько 3 000 правок. Але, за прогнозами, це погано обернеться для бюджету.
Якщо зазирнути в історію, то перші згадки про азартні ігри були ще до нашої ери. Жителі Стародавньої Греції та Риму були азартними. Предки гральних карт з’явилися в VII столітті в Китаї, а за часів Київської Русі стала популярною гра в кості або, як її називали, «зернь».
Зрозуміліші для нас прототипи сучасних казино з’явилися в Італії в XII столітті. Цікаво, що слово «казино» походить від італійського «casa» – будинок. І це логічно: раніше публіка збиралася в невеликих будинках, щоб отримати дозу розваг. Там не тільки грали в азартні ігри, а й танцювали й випивали.
Перший гральний будинок відкрили при церкві Мойсея в Венеції. Азартні ігри почали приносити державі великі гроші. Такого роду розваги були доступні тільки аристократам, тому що в казино були високі ставки та дрес-код.
Такі розваги розорили багато сімей. Вони йшли врозріз з церковними законами, тому незабаром прокотилася хвиля заборон, а єдиним в Європі місцем, де можна було займатися такими речами, було Монако.
Досить цікаві з точки зору закону «плавучі казино». Вони уникають високих податків через норми міжнародного морського права: на суднах, які перебувають в нейтральних водах, працюють закони країни, під прапором якої його зареєстрували.
Нерозумно заперечувати, що ідея і розвиток ігрових онлайн-платформ стали можливі тільки завдяки появі та поширенню інтернету. Поштовхом у розвитку онлайн-казино стала розробка першої онлайн-платформи Microgaming для таких ігор. Одночасно з цим прийняли «Закон про вільну торгівлю та обробку інформації» в Антигуа і Барбуда. Цей закон закріпив основи отримання ліцензій для грального бізнесу. Пізніше суспільство зайнялося питанням безпеки онлайн-транзакцій. Уже в 1995-му році розробили програмне забезпечення для їх захисту. Перше онлайн-казино з’явилося в 1996-му році.
Якщо понад 2 тисячі років тому все починалося з Азії, то зараз в більшості країн цієї частини світу гральний бізнес під забороною або на нього є жорсткі обмеження. Але все ж саме країни Азії та Близького Сходу посідають друге місце у сфері онлайн-гемблінгу за кількістю гравців.
Ситуація з заборонами та дозволами грального бізнесу дуже неоднозначна. У багатьох країнах заборонені місцеві оператори гральних послуг, але визнаються іноземні. А ще є країни, де така діяльність не заборонена, але окремих ліцензій на ведення грального бізнесу не дають. Наприклад, в Канаді гральна діяльність обкладається такими ж податками, як і звичайна підприємницька, а податок з виграшу не стягують. Навіть в США ситуація з ігровими ліцензіями дуже неоднозначна: з 50 штатів в 48 дозволена діяльність казино: десь по всій території штату, десь – в спеціальних районах. Тільки в Юті та на Гаваях казино повністю заборонені.
У більшості випадків гральний бізнес вигідний для держави, адже податки платять не тільки власники бізнесу, але і щасливі власники виграшу.
У США, наприклад, гравець повинен подати податкову форму із зазначенням виграшів і програшів, а потім заплатити за це податок у 25%. А в Австрії виграші в онлайн-казино не оподатковуються, але всі представники азартних ігор повинні заплатити податок в 35-80% від всіх ставок.
У Данії будь-які виграші в онлайні та офлайні не обкладаються податком, але всі оператори азартних ігор, що ведуть діяльність на території цієї країни, зобов’язані заплатити податки в 45-47% від виторгу закладу.
Навіть якщо в країні й дозволені азартні ігри, це не завжди зелене світло для гравців. Закон може встановлювати низку умов для допуску в казино. Наприклад, приналежність іншої релігії та подібні несподівані умови.
На початку 20-го століття гральний бізнес розвивався в Лас-Вегасі, тому що він зручно розташований і в ньому діяла лояльна податкова система штату Невада. Це місто було наповнене шахтарями, там була зручна залізнична розв’язка, що сприяло притоку туристів.
Але так було не довго: штат прийняв закон, який заборонив азартні ігри. Потім ввели сухий закон, що зробило Вегас центром підпільно ввезеного алкоголю. Таке не могла пропустити італійська мафія і через короткий проміжок часу штат наповнився її представниками.
Уряд усвідомив, що заборона азартних ігор знизила надходження в бюджет. Заборона скасували. Крім того, штат прийняв низку змін про резидентність, шлюбах і шлюборозлучний процес, що зробило Вегас ще привабливішим. Число туристів росло, і, відповідно, зростало надходження коштів, тому мафія інвестувала гроші в будівництві готелів і казино.
14-го липня 2020-го року Верховна Рада України прийняла законопроєкт №2285-Д «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор». Тепер веденням азартних ігор на території України може займатися виключно українська юридична особа, статутний капітал якого не менше 30 млн гривень.
Закон також встановлює вікові обмеження: 21 рік – як для гравців, так і для працівників індустрії. Крім того, планують створити реєстр осіб, які мають ігрову залежність.
Всі ігрові автомати повинні бути зареєстровані та приєднані до державної системи онлайн-моніторингу.
Також в законі передбачено деякі територіальні обмеження: ігрові автомати забороняється встановлювати в населених пунктах чисельністю менш як десять тисяч осіб, в недобудованих будинках, а також, в готелях категорії менш як три зірки, з кількістю місць менш як 100. За порушення закону доведеться платити штраф і нести кримінальну відповідальність.
Здавалося б, закон створює умови для розвитку ігрового бізнесу, але все ж порівнювати привабливість України для туристів з привабливістю Вегаса не варто. Можливо, реформування допоможе отримати іноземні інвестиції та розвинути ігрову індустрію, але виключно в онлайні. У найближчому майбутньому Україна навряд чи зможе стати конкурентом гральному бізнесу штату Невада. Але давайте не будемо загадувати. Все ще може змінитися», – цитує Марину Паламарчук MC Today.
Майже тиждень тому законопроект про легалізацію азартних ігор передали на підпис Президенту України Володимиру Зеленському.