Науковий керівник Інституту когнітивного моделювання, психіатр Спартак Суббота розповів, як легалізація азартних ігор повпливає на кількість осіб з гральною залежністю.
Суббота розповів, як легалізація азартних ігор повпливає на кількість осіб з гральною залежністю
«На тлі недавньої легалізації грального бізнесу в Україні багатьох цікавило питання: навіщо держава потурає ігроманам, а азартних людей спонукає до згубної схильності?
«Заборонений плід» дійсно солодкий — введення заборон традиційно формує підвищений інтерес. Логічно, що після зняття обмежень зазвичай відбувається сплеск попиту на послугу або продукт. Яскравим прикладом тому є «сухий закон» у США в 1920−30-ті роки. На час його дії рівень споживання алкоголю різко впав, а після скасування почалося масове споювання населення.
Подібна історія могла б статися і з легалізацією грального бізнесу в Україні. Однак в цьому випадку боятися сплеску ігроманії не варто. Чи збільшиться кількість потенційних ігроманів, тобто людей, які можуть ними стати? Так. Але чи зросте за фактом статистика? Малоймовірно.
Люди не стануть різко значно більше грати та значно більше витрачати грошей. Нелегальні казино так чи інакше продовжували існувати, і охочі відвідували їх підпільно. Для цієї категорії нічого не зміниться, просто зараз вони можуть це робити офіційно.
Немає сенсу створювати штучні обмеження для справжніх ігроманів. Якщо їм відмовлять в одному закладі, вони підуть шукати інший, щоб задовольнити свої потреби. Наприклад, в онлайн-казино, які успішно функціонували й до легалізації грального бізнесу. До речі, саме пристрасть до онлайн-казино і спортивних ставок є найбільш популярним і важко виліковним видом ігроманії. А доступ до них і раніше був можливий практично з будь-якого куточка світу і будь-якого смартфона.
Важливо розуміти, що далеко не всі, хто захоплюється азартними іграми, стають залежними. Якщо в суспільстві сформована здорова ігрова культура, то люди приходять в першу чергу заради розваги, а не для грошового виграшу. Багатьом достатньо просто зіграти кілька разів для задоволення. Так це працює у Лас-Вегасі, у Скандинавських країнах.
Тож не варто ставитися до легалізації грального бізнесу як до катастрофи. Водночас не потрібно ігнорувати ігроманію як згубне явище. Це не наймасовіша залежність в Україні, проте тисячі українців стикаються з нею і потребують допомоги.
Чи варто боротися з ігроманією? Це питання з розряду — чи потрібно боротися з наркоманією, депресією? Потрібно. Це впливає не тільки на самих ігроманів, а й на їх рідних і близьких. Але тут йдеться не про штучно створені заборони, а про терапію.
Хто більше схильний до ігроманії? Ігроманія — це адикція, тобто залежність. Вона формується через особливий механізм нервової системи. Наш мозок завжди прагне до менших витрат і великих придбань, тому нервова система добре розпізнає певний ступінь задоволення від активності, на яку витрата енергії мінімальна. Азартні ігри — показовий приклад. У разі серйозного виграшу мозок підкріплює саме позитивний результат. На програші він вже не буде так фокусуватися як на негативному досвіді. Зберігаючи надію на перемогу, людина продовжує грати.
До ігроманії, як і до інших видів адикцій, схильні люди з більш чутливою нервовою системою. Вони реагують навіть на подразники малої інтенсивності. Найчастіше ігрова залежність формується з 27 років.
Статистично чоловіки більш схильні до ігроманії: вони частіше грають в азартні ігри, аніж жінки.
Перша причина цього — фізіологічна: високий рівень тестостерону спонукає їх до більш сміливих і ризикованих дій. А друга причина — це соціальні ролі і їх насадження. Жінки більш схильні займатися питаннями сім’ї, чоловіки — проводити дозвілля в компанії, грати в покер, більярд.
Далеко не всі гравці люди — і навіть ті, хто грає в азартні ігри, є залежними. Розпізнати залежність можна, коли потреба в грі стає вище за інших і негативно впливає на життя людини, викликаючи порушення в сімейній, соціальній або професійній сферах.
Коли людина починає змінювати звичне життя: коли велика частина її вільного часу проходить в думках про те, що вона гратиме. Коли вона починає витрачати гроші, яких у неї або нема, або вони життєво важливі для неї.
У одного мого пацієнта, який потребував лікування залежності, не було великих доходів. Але його потреба грати була настільки гострою, що він ставав більш мотивованим і працездатним. У певний момент він став набагато більше заробляти, але «спускав» абсолютно всі гроші, отримані протягом дня.
Як лікувати ігроманію? Вилікувати ігроманію неможливо, але абсолютно реально замінити одну адикцію на іншу менш деструктивну модель поведінки. Як правило, вона теж буде фанатичною: часто колишні ігромани починають посилено займатися вивченням якогось напрямку філософії, спортом або цікавитися релігією.
Що стосується мого пацієнта, ми провели з ним замісну терапію. Якщо у нього з’являється гостра потреба в ставках, він це робить уже в місцях, де можна ставити умовні (нереальні) гроші. У разі перемоги в такому тоталізаторі учасник отримує значок, а його рейтинг зростає, що є елементом визнання і забезпечує задоволеність. Коли хлопець усвідомив, скільки грошей може заробляти, якщо не буде їх просаджувати в тоталізаторі, він був приємно здивований й істотно досягнув успіху в кар’єрі», – резюмував Спартак Суббота для «НВ».
Сьогодні стало відомо, що Президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт №2285-Д «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», який Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому 14-го липня.
Документ запроваджує кримінальну відповідальність за організацію азартних ігор без ліцензії. Розміщення казино, букмекерських пунктів, залів ігрових автоматів дозволено виключно у приміщеннях готелів. Відтепер вікове обмеження для гравців складатиме 21 рік, особи, які не досягли цього віку, не зможуть потрапити у гральний заклад, оскільки на вході працюватиме ідентифікація.