Адвокатка Ганна Буяджи прокоментувала можливість того, що президент України Володимир Зеленський прийме рішення ветувати закон про азартні ігри.
Буяджи оцінила ймовірність ветування Зеленським закону про гральний бізнес
Керівний партнер юридичної компанії VigoLex, адвокатка Ганна Буяджи висловилася про те, що станеться, якщо президент України Володимир Зеленський ветує закон №2285-д «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор». Також вона розповіла, наскільки тоді затягнеться легалізація гральної індустрії.
«Насправді ймовірність того, що президент ветує ухвалений закон, невисока. По-перше, легалізація грального бізнесу була однією з передвиборчих обіцянок гаранта, яку він неодноразово підтримував уже впродовж першого року каденції. По-друге, згадаємо події кінця 2019 року, коли народні обранці провалили голосування законопроєкту про легалізацію. Реакція Володимира Олександровича на це була, м’яко кажучи, не позитивною. За цим слідували гучні закриття залів з ігровими автоматами, що протягом багатьох років мімікрували під державні лотереї», – розповідає Буяджи в інтерв’ю виданню Login Casino.
Адвокатка розповіла про саму процедуру. Для накладення вето президент країни має 15 днів після отримання закону на підпис. Якщо припустити, що він не підпише закон, то народні депутати матимуть змогу знову проголосувати за нього. При такому сценарії, щоб обійти вето, потрібно зібрати не менше 300 голосів. Нагадаємо, що за прийняття проєкту закону №2285-д у другому читанні свої голоси віддали 248 парламентарів. Закон про азартні ігри не підтримали ОПЗЖ, «Європейська Солідарність», «Голос» та «Батьківщина».
«Сподіваюся, що до подолання вето питання не дійде і вже за декілька днів ми нарешті отримаємо повноцінний закон», – сказала адвокатка.
Крім того, експертка звернула увагу, що сам факт набрання чинності закону є лише початком. І щоб він почав функціонувати, необхідно провести ще багато організаційної роботи:
«На все це може піти до 9-12 місяців. Звичайно, якщо запровадження змін не будуть стримувати зацікавлені особи», – підкреслила керівний партнер юридичної компанії VigoLex.
Що стосується термінів початку формування регуляторного органу, Буяджи розповідає, що це одне з найголовніших завдань після узаконення грального бізнесу. Процедура проходить наступним чином: уряд має затвердити положення про Комісію, потім сформувати склад конкурсної комісії для проведення конкурсу та, власне, провести його – обрати голову та членів Комісії, а далі їх призначити.
За словами експертки, як показує практика формування державних органів в Україні, цей процес може тривати 6 місяців і більше, тому слід очікувати сформованої Комісії вже у наступному році.
«Станом на сьогодні на офіційному сайті Верховної Ради України ще немає остаточного тексту проголосованого закону, але процедура обрання членів Комісії, розписана до другого читання, була дуже заполітизованою. Я вже звертала увагу, що голова та члени Комісії – це звичайні держслужбовці категорії «А», тому їх обрання мало відбуватися згідно з процедурою, визначеною законом про державну службу. Але враховуючи, наскільки ласим є цей шматок бізнесу, Верховна Рада вирішила взяти участь у формуванні Комісії через висування власних кандидатів до складу конкурсної комісії, яка буде обирати членів Комісії», – розповідає Буяджи.
Зважаючи на це, за найбільш позитивних прогнозів перші ліцензії на діяльність із грального бізнесу український ринок побачить у першій половині 2021-го. За такого сценарію навіть мінімально прогнозовані 3-4 млрд гривень цього року держбюджет не отримає.
Наступним проблемним аспектом, який виділяють експерти, є оподаткуванням української індустрії гемблінгу.
«Про непередбачуваність та непослідовність внесення змін у податкове законодавство України можна говорити вічно. Бажання держави «заробити» на гральному бізнесі настільки сильне, що ще в травні 2020 року набрали чинності зміни до ПК України стосовно розширення об’єктів оподаткування податку на прибуток підприємств, доходом, отриманим від азартних ігор з використанням ігрових автоматів. Тобто, ще до легалізації гемблінгу з використанням ігрових автоматів запроваджено правила його оподаткування. Також ще до легалізації в ПК України об’єктом оподаткування податком на прибуток визначався дохід операторів, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (зокрема казино).
У принципі, законодавець ще має час для внесення змін до ПК України, поки відбувається запуск ринку азартних ігор, тим більше, що у парламент уже внесені відповідні законопроєкти (№ 2713, № 2713-1, № 2713-2, № 2713-3, №2392)», – пояснила адвокатка.
Перспективність грального бізнесу в Україні, навіть за таких складнощів, привертає увагу операторів, які хочуть працювати легально. За словами Буяджи, до них запити про юридичну допомогу в підготовці до запуску гемблінг-проєктів почали надходити ще після ухвалення закону про гральний бізнес у першому читанні. А наразі кількість охочих отримати консультацію збільшилася в рази.
Серед головних питань експертка називає вимоги до казино та залів ігрових автоматів, вартість ліцензій та порядок їх отримання. Ще майбутні оператори остерігаються надмірного податкового навантаження й очікують, що процедури отримання ліцензій та здійснення контролю будуть прозорими та створюватимуть умови для конкурентної діяльності усіх, а не тільки «обраних».
«Щоб відповісти на ці питання професійно та коректно, ми з нетерпінням чекаємо підписаної версії закону. І як тільки закон набуде чинності, одразу почнемо консультувати клієнтів щодо процедури запуску бізнесу у сфері азартних ігор», – підсумувала Буяджи.
Раніше повідомлялося, що президент України Володимир Зеленський може ветувати закон про азартні ігри через неузгодження між окремими положеннями документа, які були виявлені під час його підготовки до подання на підпис голові Верховної Ради Дмитру Разумкову.