Яку роль невизначеність грає в ставках

Яку роль невизначеність грає в ставках

Численні історичні дослідження показали, що людська сутність завжди відчувала спрагу до азарту, яка вабила її до ігор. Класичні кістки для гри були виявлені в ході розкопок по всьому світу, а вік їх склав більше сорока тисяч років.

Про природу походження заповітних «кубиків» і їх призначення обговорювалося багатьма експертами, але чіткі наскальні малюнки явно дають зрозуміти, що вони використовувалися для проведення азартних змагань або ворожінь.

У Стародавньому Римі, Китаї та Греції люди постійно влаштовували азартні змагання на кістках, і вже тоді билися об заклад на підсумки спортивних турнірів. Виходить, що володіючи інформацією про майбутнє, людина може ним керувати? Тоді в її силах істотно спростити і покращити власне життя, оскільки вона може максимально позбутися невизначеності. Кожен фінансовий ринок страждає від невизначеності: цей же критерій трансформується і на людський фактор, який є основоположним при формуванні будь-якого ринку, в тому числі і букмекерського.

Як з’являються очікування

Ще в сімнадцятому столітті серед вчених з Франції зав’язалася суперечка на предмет того, як удача, невизначеність і ймовірність можуть впливати на результат гри. В результаті ці чинники були обґрунтовані з математичної точки зору.

Розробляючи теорію ймовірності, Блез Паскаль і П’єр де Ферма створили методику математичного очікування. Вона донині застосовується професійними бетторами під час розрахунку можливого розміру виграшу.

Щасливий випадок – що це насправді?

Будь-яка несподіванка, в тому числі і щасливий випадок, виникають спонтанно. Трансформуючи дане твердження в доступній та зрозумілій формі: ми регулярно робимо одну й ту ж дію, дотримуючись встановлених умов. Наприклад, підкидаємо кістки, але результат при кожному кидку може бути різним. Це і є випадковістю.

Але якщо говорити про іншу процедуру, яка лише нагадує гру в кістки, стартові умови дуже важко транслювати в точності. Це може стосуватися кількості руху рук, початкової позиції кісток і т.д. Дані фактори спричиняють виникнення дисперсії. Відповідно до даної методики – це вважається стандартним проявом залежності результатів від початкових умов.

Як недолік знань може нашкодити гравцеві

Виходить, що невизначеність в очікуванні результатів чогось не повинна бути основним фактором у грі. По суті, цю проблему можна виразити у відсутності знань ключових факторів. Якби людина знала, який розмір зусиль їй потрібно докласти для виконання кидка кісток, і куди цю силу потрібно направити, вона би чітко розуміла, на які сторони впадуть кубики.

Виходить, що володіючи достатньою кількістю необхідних даних, можна зробити правильний прогноз на будь-який результат, а будь-який перелік стартових умов передбачає тільки один підсумковий результат. Таким чином, складність передбачення результатів безпосередньо залежить від відсутності належної кількості інформації.

У своїй теорії це яскраво підкреслив математик з Франції, який в дев’ятнадцятому столітті провів експеримент, який отримав назву «Демон Лапласа». Його висновок ґрунтувався на тому, що людина повинна розглядати Всесвіт як результат її попереднього стану і причину того, якою вона буде в майбутньому.

На його думку, людський розум на кожному часовому відрізку мав уявлення про сили, які рухають природою, а також володів даними про об’єкти, які входять до її складу. Маючи достатню кількість інформації про рух тіл і атомів, для людини не залишилося б невизначених ситуацій, за допомогою яких можна передбачати майбутнє.

Володіючи досконало методикою «Демона Лапласа» і потрібними даними, гравець міг би стабільно отримувати прибуток з розміщення ставок на спорт. Але переважна більшість букмекерських компаній, якщо не брати до уваги Pinnacle, застосували до нього б санкції у вигляді блокування рахунку, урізання лімітів і т.д. На жаль, жоден клієнт БК не може застосувати цю теорію на практиці, тому невизначеність буде супроводжувати кожного беттора впродовж його кар’єри.

Невизначеність і її принципи

Активний розвиток квантової механіки дав людям усвідомлення того, що дрібні частки, вони ж елементи природи, не являють собою постійні тіла. Насправді їхня природа дуже мінлива, а їхнє положення визначається тільки хвилеподібними поясненнями. Логічне запитання – якщо я не знаю, де воно перебуває зараз, як я можу спрогнозувати, де воно буде перебувати через деякий час?

Предметно в цьому розібрався Вернер Гейзенберг, який представив принципи невизначеності в 1927 році. Він заявив, що чим більше ми знаємо про положення та стан однієї частинки, тим менше даних отримуємо про інші. Тут важливо підкреслити, що природа виникнення невизначеності не залежить від фізичного стану і характеристик. Вона є наслідком відсутності достатньої кількості інформації про предмет або дії, про що йде мова в теорії «Демон Лапласа».

Абсолютно протилежна точка зору була у Альберта Ейнштейна, який припустив, що його візаві просто не підкидав кістки. В даному випадку, великий учений опинився неправий. Про те, що квантова механіка є найбільшим проривом в науці людства, сперечатися безглуздо, але прогнози на її основі також схильні до провалів.

Виходить, що принцип «Демона Лапласа» теж схильний до впливу невизначеності, оскільки він не має даних про місцезнаходження і швидкість пересування частинок.

Як правильно розуміти квантову ймовірність

Якщо говорити про ситуації зі стандартною ймовірністю, то людина не повинна переживати про наявність невизначеності.

Це твердження можна застосувати і для розміщення ставок, які гравець робить на футбол, теніс або в казино на рулетку. В даному випадку в облік береться набагато більше даних, ніж стандартний рух частинок та їхнє положення. Тут в силу вступає фізична складова нашої реальності, вплив якої важко переоцінити.

Якщо розглядати невизначеність в аспекті макроскопічного світу, де детермінізм може визначатися як логічне судження без елементарних частинок, він отримає абсолютно інше трактування, оскільки в облік буде братися величезна кількість вихідних даних.

Але у фізика-теоретика Андреаса Альбрехта є інша думка з цього приводу. Один з творців теорії Всесвіту вважає, що квантовий вплив невизначеності на становище і рух молекул води з їхнім подальшим становищем, можна порівняти з поведінкою нервової системи людини. На його думку, результат підкидання монетки людиною безпосередньо залежить від активності нейронів його головного мозку, яку можна порівняти з тим же рухом молекул води.

Іншими словами Альбрехт вважає, що квантова невизначеність підпорядковує собі той результат, який буде відомий після падіння монети. Тому результат даної операції можна описати з застосуванням квантових законів.

Чи можна ігнорувати квантову механіку

Будь-який наступний контакт частинок тягне за собою збільшення невизначеності щодо нелінійної прогресії. У зв’язку з цим настає момент, в якому невизначеність перебуває на піковому рівні. Саме тут на результат починає впливати квантова механіка.

Той же Альбрехт застосував дане твердження на снукер. За його підрахунком для отримання переваги куля після удару повинна зробити всього 8 доторків з іншими кулями. Виходить, що в принципі формування будь-яких випадкових систем, які засновані на обробці нейронних мереж, лежить твердження про ігнорування квантової механіки.

Дивацтва у випадковості

Альбрехт в своїй теорії не забув згадати про дивацтва, які можуть спостерігатися у визначенні випадковості. Наприклад, коли різні боки монетки (орел і решка) випадають одночасно.

Тут він в приклад навів дослідження Шредінгера з котом, коли фінішне положення монети є падінням на бік орла і решки. Результат вважається остаточним і фіксованим лише тоді, коли система отримує інформацію про випадання одного боку монетки.

Іншими словами, за дивним результатом ставка гравця може бути одночасно виграшною і програшною, але остаточний статус вона отримає лише після того, як система зафіксує один результат.

Висновок

У природі поки не існує підтвердженої методики розрахунку ймовірності, крім квантової. Вона дає можливість припустити, що велика кількість сценаріїв може бути реалізованою в один момент.