Закриваємо груповий етап Ліги Європи протистоянням на «Беніто Вільямарін» у Севільї. Розбираємо ситуацію, що склалася в квартеті С й робимо відповідні висновки.
Закручена картина в даній групі перед стартом заключного туру. Празька «Спарта» має всі шанси продовжити своє перебування у Лізі Європи на весну у разі виїзного успішного виступу проти аутсайдера квартету в особі «Аріса», в той час як представники Севільї та Глазго боротимуться за лідируючу позицію, тоді як невдаха цієї битви, з високою часткою ймовірності, може опинитися за межами топ-2.
На подив, «Рейнджерс» програв свою єдину дуель на груповому етапі найслабшій команді квартету – «Арісу» (гостьові 1:2), при цьому у двоматчевому протистоянні зі «Спартою» «джерс» взяли чотири пункти (2:1, 0:0) й переграли у рідних пенатах «Бетіс» (1:0). Іспанці ж саме на виїзді і проявляли свою слабину, не зумівши вразити ворота обох конкурентів за місце в топ-2, поступившись із дзеркальним рахунком 0:1 і чехам, і шотландцям.
З перших секунд ніхто коней вперед гнати не буде. Дуже навіть може бути, ми побачимо прагматичний перший тайм, де ризик по обидва боки барикад виглядатиме невиправданим, тоді як у другій половині одна з команд буде змушена акцентувати свої дії в бік атаки за будь-яких розкладів (навіть якщо «Спарта» не перемагатиме в Греції). В цьому контексті розкриватимуться усі темні сторони обох команд й «Бетіса» зокрема.
Наприклад, минулого сезону підопічні Пеллегріні зарекомендували себе як команда, в якій дисципліна на полі відсутня кожен другий матч, що мало свій ефект на показниках червоних карток (15 у 38 іграх). Знову ж таки говорячи про високу мотивацію обох сторін, силовий футбол у другому таймі та його фінальному відрізку, поряд з емоційною складовою, матимуть місце бути. В якості альтернативи ризикнемо зіграти і забиті м’ячі після перерви.