Клочок: «За моїми інсайдами, є іноземний інвестор, який готовий подати заявку на отримання ліцензії в Україні»

Клочок: «Є іноземний інвестор, який готовий подати заявку на отримання гемблінг-ліцензії в Україні»

«Який потенціал грального ринку України? Тут варто бути обережно оптимістичним. Ви ж пам’ятаєте, який хайп піднявся навколо місць, де можуть бути відкриті зали ігрових автоматів і казино. 

Якщо враховувати кількість готелів, а це 5-зіркові в Києві та 4-зіркові в регіонах і від 3 зірок для залів з ігровими автоматами, то у нас дуже обмежена кількість місць проведення азартних ігор. За приблизними підрахунками, ми матимемо близько 10-12 казино і до 100 залів з ігровими автоматами. 

Це з урахуванням того, що наземних гральних закладів на «чорному» ринку у нас було близько 5 тисяч. З одного боку, такі заходи виправдані, адже є суспільна чутливість до грального бізнесу. Особливо на цьому любили спекулювати опозиційні сили. Наприклад, Юлія Тимошенко говорила про якісь соціологічні дослідження, за якими нібито 60% українців взагалі категорично проти легалізації, і вони вважають, що це повбиває всіх нас.

Саме такі спекуляції, на мою думку, були однією з причин ухвалення доволі суворих обмежень у плані місць для організації азартних ігор. З іншого боку, в певному розумінні це правильно. Адже такі обмеження можуть заспокоїти населення – люди побачать, що біля шкіл відкривати гральні зали не будуть. Вони тільки в готелях – крапка. А готелів, які розміщені на відстані 500 метрів від шкіл, не так і багато. 

Проте навіть за таких умов приблизні підрахунки свідчать про надходження близько 5-7 млрд гривень до державного бюджету від ліцензій. Навіть перший ліцензіат вже встиг сплатити 39 млн гривень, пізніше почали з’являтися нові ліцензії. Тобто процес потрохи пішов, але він стосується саме ліцензій. Окрім ліцензій, ще є сертифікація обладнання, а це додаткові гроші за кожен стіл. Нещодавно нібито дійшли висновку стосовно цього питання, адже воно сьогодні теж дуже важливе. 

Також чекаємо березня-квітня, коли почнуть працювати перші наземні казино, і це лише початок. Далі процес буде простішим, адже ми побачимо недоліки та переваги. Та говорити, що вже завтра все зміниться, я б не став. Поки зарегульованість все-таки занадто велика. 

Ще один важливий момент – робочі місця. Кількість працівників, які будуть задіяні в наземних гральних закладах, сягне декількох тисяч осіб. А це також сплата ЄСВ та інших податків і зборів. 

Зрештою, це плавний рух до легальної системи, де і працівники, і оператори розуміють, що є певні правила, за якими треба грати. Раніше відкрити підпільний зал з ігровими автоматами коштувало близько $50 тисяч, а сьогодні це вже обійдеться приблизно в $5-7 млн. На легальному ринку найважливішою є соціальна складова, а саме ідентифікація гравця. І, звісно, можливість потім сплатити податки та не мати проблем. 

Один із законопроєктів (№5043) пропонує єдину ставку на GGR  у розмірі 16% для усіх видів азартних ігор, окрім лотерей? В принципі, якщо прибрати податок на виграш, який сьогодні становить 18%, тоді так – така ставка оптимальна. 

Адже сьогодні стоїть питання – хто платитиме податок на виграш? Якщо це має робити оператор, то йому такі виграші будуть у мінус, а якщо має платити гравець, то це також буде проблема. 

Зараз в Україні така ситуація: якщо найманий працівник працює на роботі, всі податки за нього платить роботодавець. Хоча офіційно податок на прибуток фізичних осіб найманий робітник має сплачувати сам. Та ж історія з податком на виграш. Якщо це все до другого читання приберуть, тоді у нас буде перспектива розвитку. В іншому випадку матимемо 10 казино, 100 залів з ігровими автоматами – і все. Розвитку грального бізнесу не буде, а в Україні і далі процвітатиме тіньовий сектор. Тому я виступаю за фіскалізацію всіх ставок, як роблять у казино та ігрових автоматах, щоб це йшло через податкову.

Поява іноземних інвесторів на нашому ринку? За моїми інсайдами, є іноземний інвестор, який готовий подавати документи на отримання ліцензії на наземне казино та зали ігрових автоматів. Проте оператор чекає повноцінного запуску ринку. Думаю, найближчим часом ми вже побачимо, хто це. 

Але я не випадково говорю, що кількість місць, де казино можуть бути організовані, дуже обмежена. Тому місця для усіх не вистачить. Сьогодні дуже важливо, як влада ухвалюватиме зміни до законодавства в частині поліпшення інвестиційної привабливості. 

От, наприклад, щодо інвестиційних нянь – незрозуміло, наскільки це може виправити ситуацію. Я доволі скептично ставлюсь до цієї ідеї, хоча є і позитивні моменти. Якщо ви нерезидент, вкладаєте гроші, сума яких перевищує €30 млн, і створюєте понад 150 робочих місць, то отримуєте певні преференції у вигляді звільнення від певних податків. Це загалом хороша ініціатива, але тут є й інші моменти. 

Якщо інвестор заходить в Україну і хоче збудувати готель, то йому необхідна ділянка землі. Саме на цьому етапі починаються найцікавіші речі. Адже землевідведення, органи місцевого самоврядування, сплата податку за землю, погодження архітектурно-будівельних документів, навіть під’єднання мереж – це у нас постійні проблеми. Кожен із цих моментів є корупційною проблемою для інвестора. 

Певні зрушення до поліпшення ситуації є, але вони поки не гарантують вільних та безпечних інвестицій. Інвестори не мають певності, що потім не відбудеться рейдерське захоплення. Також остання інстанція – це правоохоронна система, з якою поки найбільша проблема. 

Якщо брати до уваги рівень інвестування в Україну за минулий рік, то він становив близько $2 млрд, що приблизно дорівнює показникам 2019-го року. Звісно, варто не забувати про пандемію коронавірусу. Глобальні прямі іноземні інвестиції зазнали значного падіння у 2020-му році. Минулого року, за даними ООН, їхній загальний обсяг знизився у порівнянні з 2019-м роком на 42% – з $1,5 трлн до приблизно $859 млрд.

Прогноз для українського гемблінг-ринку у довгостроковій перспективі? Вертикалі повноцінно запрацюють цього року. Впевнений, що і наземні казино запрацюють, і обладнання сертифікуватимуть, і супутні галузі підтягнуться. 

Та головне питання в тому, як розширити легальний ринок. Адже, за оцінками експертів, за останні 10 років ми втратили приблизно $10 млрд надходжень до бюджету. За іншими оцінками, суми можуть сягати в 4-5 разів більших показників. 

Тобто сьогодні ми говоримо про 5 млрд грн, але я вважаю, нам реально досягнути 25-30 млрд надходжень до бюджету за рік. І саме це найбільше цікавить – коли держава зможе повністю забезпечити усі умови для роботи грального ринку, щоб Україна отримувала доходів від нього не 5 млрд, а 25 млрд грн.

Чи можливо отримати такі надходження у бюджет? Так, 25 млрд грн надходжень до бюджету від грального ринку – це реально. 

Але де їх взяти? Їх до нас мають привезти туристи. Адже на сьогодні українська туристична галузь дуже слабка, вона становить десь 1-1,5% від ВВП. Тоді як в інших європейських країнах вона займає десь 5-10%. 

Яскравий приклад ОАЕ – здавалося б, що серед пісків можна зробити? В України потенціал не менший, у нас є що показати, але спочатку треба довести до ладу. 

От сьогодні у влади є наміри відреставрувати історичні пам’ятки, які можна буде показати. Але для збільшення пасажиропотоку необхідні серйозні бюджетні вливання. Та я вважаю, що сьогодні наш бюджет до цього не готовий. Тобто якщо до туристичних місць можна буде доїхати, зупинитись у готелі, тоді можна буде говорити про такі цифри. 

Проте, на мою думку, питання розширення бази для грального бізнесу – це не питання найближчого часу. Вертикаль працюватиме, але з якими обсягами – питання», – цитує пана Клочка LС.

Експерт розповів, за яких умов Україна зможе отримати максимальний зиск від легалізації азартних ігор

До бюджету надійшло ще 72 млн грн від продажу гемблінг-ліцензій