Експерт окреслив основні проблеми та ризики, пов’язані з формуванням грального ринку України

Чебаненко окреслив основні проблеми та ризики, пов’язані з процесом формування цивілізованого грального ринку

«Ще на етапі підготовки законопроєкту про легалізацію азартних ігор в нашій країні Інститут майбутнього України намагався якомога докладніше вивчити пропоновані законодавчі ініціативи та спрогнозувати наслідки та ризики застосування того чи іншого положення закону. Ці питання, зокрема, ми детально розбирали в ході міжнародної конференції за участю провідних світових експертів гральної індустрії, організованої Українським інститутом майбутнього у січні минулого року в Києві.

Одним з ризиків, про який згадувалося під час конференції, експерти визнали потенційно надмірний розвиток онлайн-сегмента грального ринку, зважаючи на необхідність відносно невеликих інвестицій для його відкриття і особливої ​​складності його контролю. У підсумку, якщо подивитися, які саме ліцензії зараз були видані першими, ми виявимо, що мова йде саме про ліцензії на даний вид азартних ігор.

Тим часом, цей ризик, як ми і передбачали, стає усе значнішим.

Оскільки формально подібні заклади зможуть діяти, нібито, під прикриттям ліцензії, а фактично вже зараз мої колеги діляться інформацією, що з’являються точки, де гемблінг ведеться, що називається, «на землі», але при цьому прикривається ліцензіями для онлайн-гемблінгу. В принципі, аналогічну картину ми вже спостерігали в Україні десять років тому, коли ліцензії використовувалися як прикриття. І ось щось подібне повторюється сьогодні – під «парасолькою» ліцензій починається діяльність зовсім іншого плану, що непередбачена цими ліцензіями. 

Але головним питанням тут залишається система контролю з боку держави. Адже за відсутності такої системи ми в підсумку ризикуємо отримати ситуацію абсолютного хаосу. Тому що виходить, що практично усі в цій дуже ризикованій для споживача господарській діяльності віддається на відкуп самим бізнесменам, які організовують гральний бізнес.

При всій повазі до операторів азартної індустрії, ми авжеж розуміємо, що кожен бізнесмен буде намагатися мінімізувати свої витрати. І в такій ситуації існує дуже великий ризик того, що шляхом подібної «мінімізації витрат» цей сегмент бізнесу може просто піти в тінь.

А неконтрольованість цієї високоризикової сфери, своєю чергою, веде до підвищення рівня лудоманії – гральної залежності, яка, за оцінками багатьох вчених, сильніша за наркотичну – і виникнення інших негативних соціальних процесів.

Інша важлива проблема, яка, як ми і припускали, активізувалася вже зараз, це практично безперешкодний вихід на український азартний ринок компаній, що мають тісні зв’язки з державою-окупантом – Російською Федерацією. Незважаючи на наявність заборони в законі, ми бачимо, що і це обмеження фактично не працює.

Ще один момент, про який би хотілося згадати, це збереження ризику реалізації в Україні моделей організації грального бізнесу в онлайн-сегменті за так званою «мальтійською» моделлю, коли країна, що видала гральну ліцензію, використовується виключно як юридична ширма, а власне гральний бізнес ведеться абсолютно в інших юрисдикціях.

Хочу зазначити, що більшу частину своєї юридичної практики я працював в різних країнах Європи і достатньою мірою вивчив організацію бізнесу в юрисдикціях на кшталт Мальти, Гібралтару, Кюрасао. Звичайно ж, якщо існують юрисдикції з низьким оподаткуванням, то зрозуміло, що бізнес буде намагатися використовувати ці можливості. Але потрібно розуміти, що, так звані «мальтійські» ліцензії не визнаються фактично ніде в Європі і у цивілізованих країнах на інших континентах.

І коли починалася розмова про легалізацію грального бізнесу в Україні, Інститут майбутнього України неодноразово писав, що підхід, обраний українською владою, ні до чого хорошого в регулюванні азартної сфери не призведе. Що Україна, згідно з тим законодавчими новелами, які були, так би мовити, продавлені «турбо-владою», як раз і хотіли, на жаль, рано чи пізно вивести на роль «тіньової зони». Коли мова йде не про створення нових робочих місць, не про організацію нового повноцінного виду бізнесу, а про створення якихось «чорних дірок», де «під парасолькою» вітчизняних компаній будуть діяти фірми з подібних Мальті юрисдикцій.

Звичайно ж, сходити з рук це зможе лише до того часу, поки ця діяльність не потрапить в поле зору міжнародних моніторингових організацій на кшталт Агентства по боротьбі з відмиванням коштів, отриманих злочинним шляхом (FATF) тощо. Але якщо подібний сценарій буде все ж у нас реалізований, мій прогноз – Україна отримає дуже великі проблеми. І в найближчому майбутньому варто очікувати спроби притягнути до відповідальності як українські компанії, так і громадян, а, цілком можливо, і Україну як державу, з огляду на те, що ця діяльність, яка є, очевидно, заборонена у Європі, фактично легалізована у нас. Плюс, безумовно, це негативно відіб’ється на міжнародному інвестиційному рейтингу України.

Наступне питання, якого хотілося б торкнутися, це бюджетні надходження від грального бізнесу. Так, в бюджеті на поточний рік передбачено близько 7,5 млрд грн від цієї сфери.

Дуже б хотілося помилитися у своїх прогнозах на цей рахунок, але є великі сумніви щодо того, що в цьому році в бюджет потраплять подібні мільярди.

Крім того, слід зробити застереження – ліцензії – а саме вони, схоже, покликані бути основним джерелом поповнення бюджету –  відповідно до закону, видаються і, відповідно, оплачуються не щороку. Таким чином, невідомо, окуплять пролобійовані зацікавленими особами суми надходжень від грального бізнесу хоча б витрати на роботу самої комісії з азартного ринку.

Коли обговорювалися питання оподаткування грального бізнесу, ми пропонували, щоб основні гроші були отримані не за рахунок ліцензій, вартість яких повинна компенсувати лише витрати на роботу Регулятора і органів, що контролюють сферу азартних ігор, а шляхом плати за концесії та оподаткування, як це відбувається в країнах з цивілізованим гральним ринком.

Причому не зі старту ринку, а в перспективі. Адже ці гроші беруться з доходів компанії, а який може бути дохід, коли компанія перебуває лише на початку своєї діяльності? Коли бізнесмен повинен вкластися в бізнес, в ту ж покупку ліцензій, в придбання обладнання, навчання персоналу? І якщо вимагати з нього високі податки відразу, дуже висока ймовірність використання бізнесом, так би мовити, «високоризикових гральних інструментів», тобто тих, які викликають залежність у гравців за мінімальний час, повний або частковий відхід його в тінь, зниження рівня виграшів гравцями, що автоматично виштовхує гравців у «чорні казино». Це, звичайно ж, знову-таки призведе як до мінімізації надходжень до бюджету, так і до посилення соціальної напруги і зростання лудоманії.

Варто торкнутися ще одного питання, що стосується можливих механізмів контролю грального ринку на початковому етапі. Система державного онлайн-моніторингу критично необхідна для цивілізованої роботи грального ринку. Вона повинна бути запущена до початку роботи цього ринку.

Проте, деякі експерти пропонують, що, поки не запрацює онлайн-система державного моніторингу, частковою заміною подібного механізму могла б стати сертифікація операторів грального ринку за стандартами будь-якої авторитетної міжнародної асоціації грального бізнесу.

Хочу зазначити, що, з огляду на той факт, що відносини між громадянами і державою – це свого роду договір, який будується перш за все на довірі, а на сьогодні в Україні, на жаль, рівень довіри громадян до держави перебуває на досить невисокому рівні, пропонований підхід цілком міг би бути виправданий. Адже подібні асоціації це, перш за все, структури, які турбуються про свою репутацію. І, так би мовити, «домовитися» з ними тим, хто хоче будувати нечесний бізнес, буде набагато складніше.

Тому на початковому етапі роботи грального ринку в Україні, для того, щоб зрозуміти правила гри на ринку, дане рішення могло б бути прийнятним. А потім, коли у нас буде створено нормальний ринок, коли він буде працювати за цивілізованими правилами, коли буде запущена система онлайн-моніторингу –  тоді вже можна буде дивитися, де і які інструменти можна змінити, або запропонувати власні, більш ефективні. Але на першому етапі такий варіант був би краще, ніж просто спостерігати, як ринок перетворюється в неконтрольовану і хаотичну «чорну діру», – передає слова Чебаненка видання «Апостроф». 

Сьогодні чиновниками був представлений проєкт, що передбачає появу у Херсонській області туристично-курортного комплексу «La Perla Azzurra», на території якого, за задумкою фахівців, можуть з’являтися гральні заклади. 

Кучухідзе розповів, чому українські гральні ліцензії так дорого коштують