Кому дістанеться Україна? Легалізації букмекерського бізнесу в країні заважає корупція політиків

Рейтинг
Букмекерів

Ще декілька років тому неможливо було уявити, щоб представники букмекерського бізнесу України йшли на відкритий контакт зі ЗМІ і не соромилися при цьому називати свої прізвища. Зараз ситуація змінилася. Топ-менеджери таких компаній, як «Парі-Матч» або FavBet «перейшли на світлу сторону» і стали публічними персонами. Але навіть їх активність поки що не дуже допомагає головній меті всього беттинг-ком’юніті України – легалізації в країні грального бізнесу. Аж занадто багато провладних груп впливу з їх фінансовими інтересами виявилися втягнуті в боротьбу за прийняття/неприйняття життєво важливого для індустрії закону. «Рейтинг Букмекерів» постарався зрозуміти, чому все так погано.

Вузол українських гемблінг-протиріч поки не вдається послабити

Вузол українських гемблінг-протиріч поки не вдається послабити

Гроші повз касу

Як відомо, з 2009-го року вся гральна індустрія в країні перебуває поза законом. Заборонний захід діє як щодо сумнозвісних гральних автоматів-слотів, так і щодо букмекерської діяльності і казино. За часів, коли прем’єр-міністром України була Юлія Тимошенко гемблінг «стусаном» був відправлений працювати «вчорну». Державний бюджет позбувся, за оцінками українських експертів індустрії, до 1-го млрд гривень щорічних податкових зборів від легальних операторів.

Хочеться вірити, що «темні часи» в Україні, коли на догоду тим чи іншим корпоративним інтересам можна було одним розчерком пера знищити цілу сферу підприємництва, все ж залишилися в минулому. Казна відчайдушно потребує податкових надходжень. І можновладці логічно звернули увагу на гральний бізнес. За різними оцінками, до заборони гемблінга сукупний прибуток компаній-гравців цієї галузі становив в Україні близько $3 – 3,3 млрд щорічно. Уряд Тимошенко свого часу мотивував рішення про заборону гральної індустрії не тільки популістською турботою про моральне обличчя зростаючого покоління, а й радикальною несплатою податків. У бюджет країни, за оцінками кінця минулого десятиліття, з доларових «плюсових» мільярдів операторів надходило у вигляді податків не більше $80-90 млн на рік. Зараз, як відомо, не «капає» нічого.

Нинішній прем’єр-міністр країни Арсеній Яценюк вже неодноразово публічно висловлювався за легалізацію грального бізнесу. Лобісти галузі вектор руху вловили вірно. В останні місяці можна спостерігати, як найбільші гравці цієї індустрії (особливо букмекери) усіма силами просувають прийняття нового закону про гральний бізнес – щоб в 2016-й фінансовий рік Україна увійшла з «воскреслим» гемблінгом.

Але чим ближчі «бризки шампанського», тим більше зрозуміло, що райдужні надії «буків» на це можна залишити позаду. У легалізації грального бізнесу (і беттинга зокрема) є серйозні противники. І гроші вони не рахують. Як відомо, навколо керівництва Кабміну стандартно «відпрацьовують схеми» численні «вирішали», які діють в інтересах тих чи інших фінансово-промислових груп. І представники лотерейного бізнесу з їх гігантськими бюджетами на «свійські» вирішення питань з чиновниками будь-якого рівня мають тут чималу корупційну вагу. «Лотерейники», яких пані Тимошенко шість років тому єдиних із усієї гемблінг-спільноти не включила в «стоп-лист» грального бізнесу, зараз володіють надприбутками. Один з депутатів Верховної Ради України, з яким «не для ефіру» поговорив «Рейтинг Букмекерів», прямо сказав, що «грошові можливості лотерейного лобі набагато перевищують ті, якими володіють зацікавлені власники букмекерських контор (нехай навіть останні і готові «скинутися» заради можливості легально працювати в країні)».

Грошові можливості лотерейного лобі набагато перевищують ті, якими володіють зацікавлені власники букмекерських контор (нехай навіть останні і готові «скинутися» заради можливості легально працювати в країні)

Логічним підсумком відсутності єдиного вектора бажань стало ігнорування прем’єром Яценюком міжнародної гральної конференції Game ON, яка пройшла в середині жовтня в Києві. Що цікаво, напередодні перша людина уряду була офіційно заявлена організаторами як головний спікер івенту. Але Яценюка на заході так і не дочекалися. Жодних чітких пояснень ні від організаторів, ні від прес-служби прем’єра також не послідувало. Представники авторитетних зарубіжних гральних компаній, які прилетіли до Києва для участі у форумі, були збентежені і розчаровані.

«Арсенію було абсолютно невигідно світитися на форумі, що просуває легалізацію «ігорки», зрозумійте ви це, – сказав «Рейтингу Букмекерів» співробітник одного з департаментів Кабміну, що займається зв’язками з медіа. – Буквально через тиждень після Game ON в країні повинні були пройти місцеві вибори. З’явитися на заході з настільки «слизькою» темою для Яценюка було рівнозначно ще одному цеберу бруду від політичних конкурентів. Мовляв, він підтримує тих, хто заробляє на ігроманії».

Прем'єр України Арсеній Яценюк зацікавлений в легалізації в країні грального бізнесу тільки на словах?

Прем’єр України Арсеній Яценюк зацікавлений в легалізації в країні грального бізнесу тільки на словах?

Гра ніколи не зупиняється

Ні для кого в галузі не секрет, що після законодавчого «вбивства» майже всі букмекери, які діяли на території країни, всього-на-всього переоформили свої ліцензії і оперують зараз під іншими юрисдикціями (як правило, це офшорні зони Мальти, Гібралтару, Кюрасао і т.д.). Акцент при цьому робиться на прийомі ставок від гравців в онлайні – наземних пунктів ні в кого з найбільших гравців («Парі-Матч», «Марафон», FavBet та інших) в Україні офіційно не залишилося.

Як ми вже згадали на початку матеріалу, у боротьбі за повернення в легальне поле майже всі топ-оператори почали робити акцент на максимальній публічності. Зокрема, минулого червня «Парі-Матч» став титульним спонсором Української прем’єр-ліги (УПЛ) – елітного футбольного дивізіону країни. Контракт на суму в 43 млн гривень (близько $1,7 млн) був укладений на два найближчі сезони. Під час презентації нового проекту журналісти змогли, нарешті, побачити власника контрольного пакету акцій «Парі-Матч» Едуарда Швіндлермана. Цей бізнесмен – персона непублічна. Противник інтерв’ю і взагалі якої б то не було медійності, він вважається одним із «сірих кардиналів» індустрії беттинга на території пост-СРСР.

Власник «Парі-Матч» Едуард Швіндлерман - напрочуд рідкісний гість перед об'єктивами фотокамер

Власник «Парі-Матч» Едуард Швіндлерман – напрочуд рідкісний гість перед об’єктивами фотокамер

У різні роки Швіндлермана називали бізнес-партнером одіозного екс-голови адміністрації президента України Віктора Медведчука і братів Григорія та Ігоря Суркісів. Київський футбольний клуб «Динамо», президентом якого є останній, декілька років тому вже грав у футболках з логотипом ще одного спонсора-букмекера – компанії «Марафон». Остання, до слова, відмінно почувається і поза Україною (де була створена і розвивалася). Так, минулого року під міжнародним брендом Marathonbet компанія отримала довгоочікувану ліцензію, видану Грального комісією Великобританії. Зараз цей екс-український оператор завойовує авторитет на місцевому букмекерському ринку, в числі іншого укладаючи угоди про спонсорство зі знаменитими футбольними клубами («Ліверпуль», «Мідлсбро», «Тоттенхем» та ін).

Пан Швіндлерман, незважаючи на власне небажання «світитися», все ж асоціюється у професіоналів грального бізнесу не тільки з «Парі-Матч», але і з групою вихідців з України, які були в 2013-му році заарештовані ФБР у Нью-Йорку, а через рік засуджені до різних термінів ув’язнення за організацію нелегальних букмекерських ставок і відмивання грошей. Це так звана «група Тринчера-Голубчика», яку очолювали двоє вихідців з української столиці – фінансист Анатолій Голубчик і професійний гравець в покер Вадим Тринчер. Кожен з них у підсумку був засуджений американським правосуддям до п’яти років ув’язнення, яке вони зараз відбувають. Також у екс-киян конфіскували більше $20 млн готівкою. На думку ФБР, це була частина «чорної каси», яку злочинці сформували, приймаючи на постійній основі гігантські ставки (мінімум від $100 тисяч на один результат) на результати тих чи інших спортивних подій, а також організовуючи підпільні покерні турніри. Участь в останніх (не підтверджено) приписувалася багатьом представникам голлівудської богеми, в тому числі акторам Леонардо ді Капріо, Бену Аффлеку та іншим зіркам.

Екс-українець Анатолій Голубчик (другий зліва) посміхався під час його арешту агентами ФБР у Нью-Йорку

Екс-українець Анатолій Голубчик (другий зліва) посміхався під час його арешту агентами ФБР у Нью-Йорку

Практично жодна легально діюча букмекерська компанія не стане приймати настільки підозріло великі суми. Тому основні клієнти Тринчер-Голубчика – схильні до азарту і деколи залежні від справжньої ігроманії великі бізнесмени з України – воліли діяти через «американських друзів». От тільки, як відомо всередині беттингового бізнесу, у пана Швіндлермана в останні роки були вкрай напружені відносини з Голубчиком і Тринчером.

Звичайно, складно по-справжньому об’єктивно судити про реальні «схеми і зв’язки» цієї групи вихідців з України. Але, за непідтвердженими даними, серед їх забезпечених клієнтів з Києва останніми роками траплялися і медійні персони. Знавці букмекерських розкладів називають серед любителів робити величезні ставки на спорт таких відомих в Україні бізнесменів, як скандальний газотрейдер Олександр Онищенко (Кадиров) і екс-власник банку «Форум» Леонід Юрушев.

Життя поза законом

Звичайним же місцевим гравцям-бетторам залишається лише «чекати погоди біля моря». Хоча за гру на ставках в онлайні їх і зараз ніхто не штрафує. Україна, якщо судити за даними світового букмекерського онлайн-трафіку компанії First Gaming (Rub90), з показником 2,3% від загального числа гравців займає нині 18-те місце по активності бетторів серед всіх країн світу. У сусідній Росії, чиє населення незрівнянно більше, присутність у глобальному трафіку не набагато вища – лише 5,1%. Причина, на думку експертів, криється у відсутності можливості українців легально робити ставки в наземних пунктах прийому.

Контрактова площа – серце знаменитого київського Подолу і вельми жваве місце в українській столиці. Поруч з численними точками з продажу кави «з собою» і випічки можна побачити яскравий кіоск з написом «Державнi лотереї». Лотерейний бізнес залишився в травні 2009-го єдиним з всієї індустрії гемблінга України, який не потрапив під законодавчу гільйотину.

Не бажаючи, щоб їхні імена звучали в пресі, деякі представники букмекерів кажуть, що тоді вищі чиновники уряду Тимошенко були фінансово простимульовані бізнесменами з Росії та всього-на-всього виконали замовлення, знищивши весь гральний бізнес в своїй країні – від казино до букмекерів. Вся справа в тому, що саме шість років тому в РФ вступив у дію власний федеральний закон про заборону грального бізнесу, крім спеціально відведених територіальних зон (беттинг під нього не підпадав).

«Якби одночасно з втратою величезного ринку – адже дозволялося функціонування лише декількох строго регульованих  гральних локацій – найбільші російські оператори отримали під боком, в Україні, конкурентів, які активно розвиваються, це стало б для них крахом, – говорить співрозмовник. – Тому значно дешевше було підкупити українських чиновників. Закон «Про заборону грального бізнесу» і тотальне відкликання українським Мінфіном ліцензій стали лише питанням технічним. І дуже швидко закритим».

Значно дешевше було підкупити українських чиновників

Тим часом кореспондент «Рейтингу Букмекерів» не забув заглянути у віконце того самого лотерейного (не букмекерського, нагадаємо) кіоску на Контрактовій.

– Скажіть, а ставочку на футбол у вас можна зробити?
– Так, звичайно.

Тобто офіційно заборонений беттинговий бізнес продовжує приносити прибутки своїм власникам, які змогли «домовитися» з чиновниками, які займали високі посади. Шукати зараз сліди корупційних схем в місцевій дозвільній системі – пропаща справа, що визнають і експерти, які намагаються домогтися легалізації букмекерського ринку. Генеральний директор Всеукраїнського союзу розвитку букмекерства (ВСРБ) Ірина Сергієнко каже, що букмекери не зможуть і не будуть ніколи конкурувати з «лотерейщиками». Втім, за її словами, цього й немає серед пріоритетів галузі. Для гральної індустрії в країні зараз головне – офіційне визнання і рівні умови, за яких можна конкурувати пропонованими клієнтам продуктами, а не корупційними «м’язами».

«Звичайно, що, пролобіювавши для себе монопольне становище, лотерейна олігополія не бажає повертатися до цивілізованого ринку і використовує всі методи для збереження позицій» – стверджує Сергієнко. Адже, на думку букмекерів, у найближчі півтора-два роки після легалізації на український ринок зможуть вийти до десяти компаній-операторів беттинга, у тому числі з зарубіжжя. За даними ВСРБ, можна говорити про цифри у районі 1 млрд грн як прийдешні щорічні надходження до бюджету від легального букмекерського бізнесу.

«Рейтинг букмекерів» під час вищезгаданої конференції Game ON в Києві зміг поговорити з гостем заходу – Понтусом Ліндваллом, гендиректором скандинавського букмекерського холдингу Betsson. «Наразі український уряд тільки втрачає час. Нашій компанії дуже цікавий місцевий ринок, у нього чудові перспективи. Але я не бачу ніяких практичних кроків з боку влади [з легалізації гемблінга]»- з прикрістю констатував бос Betsson.

Нашій компанії дуже цікавий місцевий ринок, у нього чудові перспективи. Але я не бачу ніяких практичних кроків з боку влади

Отже, нинішню активність українського Кабміну з легалізації гемблінгу цілком можна продемонструвати однією фотографією (див. нижче). Сподіваємося, зображений на ній екс-головний тренер збірної України з футболу Олег Блохін пробачить нас за таку вільну інтерпретацію його знаменитого ставлення до критики …

Наразі українська влада приблизно так відносяться до легалізації в країні грального бізнесу в цілому і букмекерства зокрема

Наразі українська влада приблизно так відносяться до легалізації в країні грального бізнесу в цілому і букмекерства зокрема

Україна – «батьківщина слонів»

Багато відомих на ринку пост-СРСР букмекерських компаній розпочали свою діяльність саме в Україні. Починало більшість у 90-ті роки, коли індустрія тут знаходилася в стані формування і її представники частіше давали інтерв’ю не представникам медіа в якості лідерів галузевих думок, а співробітникам МВС під час допитів. Саме в ті лихі роки в Україні стали на ноги букмекери, які потім почали комерційну експансію на територію Росії та інших країн СНД вже в цивілізованому бізнес-руслі.

«Парі-Матч»

Букмекерська компанія родом з Києва. Перший наземний пункт ставок в українській столиці відкрила в 1994-му році. 2000-го року запустила власний інтернет-сайт, де почала приймати ставки в режимі онлайн. У минулому компанія була вкрай закритою структурою, про власників якої не було ніякої достовірної інформації. Раніше на гральному ринку ходило багато непідтверджених чуток про реальних господарів «Парі-Матч», до яких приписували в тому числі деяких кримінальних авторитетів з України та Росії, а також тіньових «утримувачів» ринку нелегального гемблінга начебто засуджених в 2014-му році в США Анатолія Голубчика і Вадима Тринчера. Зараз компанія представлена ​​в усіх країнах СНД, де букмекерство є легальним. Особливий наголос робиться на Білорусь. У Росії у «Парі-Матч» не більше 60-ти наземних пунктів прийому ставок. Компанія приділяє максимальну увагу оперуванню в онлайні.

«Марафон»

Компанія також стартувала свій букмекерський бізнес в 1997-му році в українській столиці. Вже через кілька років «Марафон» почав масовий наступ на ринок беттингових послуг Росії, Білорусі та Казахстану. Наприкінці минулого десятиліття у компанії виникли глобальні проблеми – в Україні її діяльність була заборонена згідно з новим законом, а в Росії не вдалося продовжити ліцензію (в результаті чого «Марафон» на кілька місяців повністю заморозив прийом ставок від клієнтів, викликавши у останніх паніку). Але компанія змогла подолати кризу, після чого радикально змінила пріоритети. Під міжнародним брендом Marathonbet цей букмекер зараз активно оперує на найприбутковішому беттинг-ринку Європи – у Великобританії. Найнятий повністю британський топ-менеджмент, проводиться агресивна маркетингова політика. Компанія зробила акцент на просуванні в інтернет-сегменті, поступово зводячи кількість наземних пунктів прийому ставок до мінімуму. Одноосібним власником «Марафону» (що, втім, ніколи не було підтверджено) джерела в гральному бізнесі називають Леоніда Бурого – бізнесмена тотально непублічного, який вже довгі роки проживає поза СНД і ніколи не дає інтерв’ю.

FavBet

Під своєю початковою назвою «Фаворит» компанія почала функціонувати на суворому букмекерському ринку України в 1999-му році. У 2001-му році запустила власний інтернет-сайт з прийому ставок. В даний час оперує під російською, білоруською ліцензією, а також володіє ліцензією офшору Кюрасао на прийом ставок в режимі онлайн. У 2013-му році, коли компанія уклала спонсорський контракт з футбольною Першою лігою України, на презентації проекту був представлений власник FavBet (під цим брендом букмекер працює в Інтернеті) – український бізнесмен Андрій Матюха. Після цього одноразового «спливання» на публічну поверхню пан Матюха знову пішов у тінь. Відомо лише, що, окрім букмекерського, у нього є в Києві і розвинений ресторанний бізнес.

Залишились запитання? Спитайте у наших знавців!
Коментарі 0
Підписка на прогнозиста
Підписка на автора

Повідомлення про нові публікації цього автора будуть приходити на електронну адресу, вказану вами при реєстрації на «РБ»

Повідомлення про нові прогнози цього експерта будуть приходити на електронну адресу, вказану вами при реєстрації на «РБ»

Підписка на автора
Підписка на прогнозиста

Це означає, що ви більше не будете отримувати повідомлення про нові вебінари на вашу електронну адресу електронної пошти.

Це означає, що ви перестанете отримувати повідомлення про нові відповіді цього експерта на вашу електронну адресу

Реєстрація